Кінець серпня. Стоїть спека. На перехрестях доріг, у селах, а то і просто в полі стоять «журавлі». Колодязів багато, а води в них майже немає. Її вибрали фашисти і наші передові частини.
Жага особливо мучила хворих на малярію. Тепер на працівників медслужби крім повсякденних турбот про поранених звалилася турбота про малярійних. Багато хто з нас переносили її вперше, так і медики не знали толком, як з нею впоратися.
Долаючи хворобу і опір німців, гвардійці просувалися вперед. В боях за великий населений пункт Болени була звільнена велика група військовополонених. Вони благали взяти їх воювати.
Все ж ми не могли цього зробити.
Зараз з цього приводу ведуться всякі розмови. Так от, непоодинокими були факти, коли фашисти випускали з таборів військовополонених, заражених висипним тифом в розрахунку на їх контакт з наступаючими визволителями.
Тому необхідно було всім без винятку пройти медичне обстеження.
Прагнучи затримати наступ наших військ, фашисти зміцнювали свою оборону на дальніх і ближніх підступах до міст Галац і Браїлів. На окремих ділянках вони переходили в контратаку і застосовували тактику засідок.
В одну з таких засідок потрапив передовий загін, а на чолі його йшов розрахунок знаряддя старшого сержанта Васіна. Коли німці вдарили з засідок, в хід пішли не тільки автомати і гранати, але і саперні лопати, ломи, кирки.
В тому бою розрахунок Васіна знищив бронетранспортер і десятки гітлерівців.
Досвідчені шофери зуміли швидко вивести автомобілі з-під обстрілу. Піхотинці миттєво спішилися і під прикриттям артогня з двох сторін перейшли в наступ.
Ми з Ковалем вибрали підходяще місце для коригування вогню і управління боєм, але в густій високій кукурудзі орієнтуватися було важко. Не розбереш, де свої, де вороги.
Комусь прийшла в голову думка шквальним вогнем автоматників «підстригти» кукурудзу. Радисти встановили зв’язок з другим ешелоном і повідомили про зустрічному бою. Фашисти відчули свою поразку і стали відходити, залишаючи на полі бою поранених, важкі міномети.
Поховали ми своїх бойових товаришів у братській могилі, а їх імена написали на гільзах і касках. Невідомим було тільки одне ім’я — моряка-чорноморця з військовополонених, якого в порушення інструкції розрахунок Васіна залишив у себе. Але один документ все-таки був: поруч з убитим моряком лежала гора гітлерівців з проламаними ломом черепами.
Загинув у тому бою і Васін.