У соціалістичній Польщі велика увага приділялася вихованню майбутніх моряків як торговельного, так і військового флотів. У розпорядженні морських училищ було кілька навчальних вітрильних засобів, більшість з них можна бачити на поштових марках цієї країни.
Розповідь про польською вітрильному навчальному флоті слід почати зі «Львова», любовно званого в Польщі «колискою мореплавців». Його зображення є на марці із серії 1971 року. Це був великий чотирищогловий барк зі сталевим корпусом, побудований в 1868 році в Биркенхеде (Англія). Місткість його дорівнювала 1293 тоннам при реєстрової довжині 65,7 метри, шириною — 10,7 метра і осаді — 7 метрів. Під час одного з капітальних ремонтів у наступні роки на ньому був встановлений допоміжний двигун.
Барк вступив в дію в 1869 році і під ім’ям «Чинзура» перевозив емігрантів в Австралії. Потім він змінив багато господарів і кілька назв («Луччо», «Нест», «Сайлинг Весл»), поки не перейшов у 1920 році у власність польського уряду.
Польща придбала барк спеціально для навчальних цілей, і вже в 1921 році судно, назване «Львів», вийшов у своє перше плавання по Балтиці з курсантами морського училища торгового флоту. У 1922 році судно відвідало Англію і Францію, де викликало сенсацію своєю появою. Старий вітрильник відмінно служив справі виховання майбутніх капітанів польського флоту і користувався їх загальною любов’ю. Плавання барка тривали до 1930 року. Коли Польща придбала новий навчальний корабель, «Львів» був перетворений в стаціонарну базу підводних човнів ВМФ, а потім в плавучий склад. Коли в 1938 році він пішов на злам, одна його щогла була встановлена в якості сигнальної щогли на території казарм
ВМФ, де й перебувала аж до 50-х років, будучи як би символом спадкоємності морських традицій.
На зміну «Львову» в 1930 році прийшов трищогловий фрегат «Дар Поможа», або, як його звуть любов’ю моряки, «Білий фрегат». А на зміну судну «Дар Поможа», превращенному у музей прийшов «Дар Млодзежи». У 1978 році молодь Гданська звернулася із закликом зібрати кошти на будівництво нового навчального вітрильника. Радіо і друк популяризували ідею створення навчального судна на кошти, зібрані молоддю. Пошта теж внесла свій внесок у справу збору коштів на будівництво — у деяких поштових відділень застосовувався спеціальний поштовий штемпель, що нагадує про збір коштів. Заклик знайшов широкий відгук серед усіх верств населення.
У 1981 році на гданській судноверфі імені в. І. Леніна був закладений вітрильник «Дар Млодзежи», проект якого розроблявся з урахуванням великого досвіду, накопиченого в ході численних рейсів навчальних вітрильних суден світу. Як і «Дар Поможа», це було судно з повним корабельним озброєнням, але дещо більших розмірів. При постійному екіпажі в 46 осіб «Дар Млодзежи» міг забезпечувати практику 150 курсантів.
5 травня 1982 року на «Дар Млодзежи» був піднятий прапор, а в червні він вже взяв участь в «Операції Парус» з 144 курсантами на борту і показав непогані результати.
Навчального вітрильного судна ВМФ Польщі «Іскра» присвячені поштові конверти, випущені до виставки «Морфил-74»; зображення його можна бачити і на спеціальному поштовому штемпелі цієї виставки.
Це вітрильник-ветеран, він знаходився в строю понад 60 років. Шхуна була побудована в Голландії в 1917 році і спочатку плавала під ім’ям «Флиссинген». Після продажу шхуни Англії в 1925 році вона стала називатися «Сент Бланк». У 1926 році судно було куплено доя польського ВМФ, причому, значну частину витрат на її купівлю покрив фонд добровільних внесків, організований молодіжним журналом «Іскри».
Після капітального ремонту на шхуні, що отримала ім’я «Іскра», 1 січня 1927 року було піднято військово-морський прапор Польщі. З цієї пори вона майже весь час, за винятком військового часу, плавала з курсантами військово-морського училища Гдині.
На борту цієї невеликої трехмачтовой шхуни проходив практику 40 курсантів, а постійний екіпаж її налічував 50 осіб.
Під час другої світової війни «Іскра» служила базою англійських торпедних катерів в Гібралтарі і носила ім’я «Лигми». У 1948 році вона повернулася до Польщі і продовжувала службу в якості навчального вітрильника під колишнім ім’ям. За п’ятдесятирічну службу під польським прапором пройшла шхуна понад 250 тисяч миль, відвідала багато порти Європи, Африки і Північної Америки, неодноразово заходила в порти Радянського Союзу. Близько 4 тисяч майбутніх офіцерів військово-морського флоту ПНР пройшли морську практику на борту цього судна.
У 1977 році шхуна закінчила активне плавання і була перетворена в стаціонарну навчальну базу. На зміну їй прийшло в 1982 році новий навчальний вітрильне судно —бригантина «Іскра-2», яка була побудована на судноверфі імені в. І. Леніна в Гданську.
Флагманського судна Союзу польських харцерів — трехмачтовой шхуні «Завіша Чарни» Міністерство зв’язку ПНР присвятило марковану поштову картку з оригінальною маркою. Ця Шхуна була перебудована з траулера в 1959-1961 роках і названий на честь легендарного польського лицаря, героя Грюн – вальдской битви. У довоєнний час під цією ж назвою плавала з харцерами на борту інша шхуна, якою командував відомий польський яхтсмен і гарячий прихильник «оморячивания» молоді М. Заруский.
Шхуна є порівняно невеликим навчально-прогулянковим судном водотоннажністю 197 тонн, але вона добре витримує штормову хвилю і здійснює далекі плавання з виходом на океанські простори. Постійна її команда налічує всього шість чоловік, а решта 40 осіб — це молодь, на власному досвіді познающая важка праця моряка.
На борту «Завіша Чарни» є поштове відділення зі своїм календарним штемпелем, на якому зображена шхуна.
Ім’ям капітана довоєнної шхуни «Завіша Чарни» — М. Заруського названий невеликий гафельный кеч, зображення якого можна бачити на марці Польщі, що вийшла в 1948 році. Цей кеч був побудований на верфі Экенеса (Швеція) в 1938 році придбано Польщею для торгового флоту в якості навчального судна. Судну було присвоєно назву «Генерал Заруский».
Під час другої світової війни кеч опинився в Швеції і плавав під ім’ям «Круссарен». Після війни судно було повернуто в Польщу. Зараз судно носить ім’я «Маріуш Заруский». На ньому є постійний екіпаж з трьох чоловік, число курсантів, прийнятих на час плавання, — 25 осіб.