Своє перше морське освіта Леманн-Вилленброк отримав в юнацькій школі кригсмарине «Horst Wessel». Навесні 1939 року він продовжив навчання на офіцерських курсах. У тому ж році, після нетривалої служби на човні U-8 Леманн – Вилленброк був переведений командиром на субмарину U-5. На цьому човні він виконав свій перший бойовий похід до берегів Норвегії в рамках операції «Хартмут» (частина стратегічної операції по захопленню Норвегії навесні 1940 року).
14 грудня 1940р. капітан-лейтенант Леманн-Вилленброк прийняв командування човном U-96. У восьми наступних бойових походах він потопив 25 суден загальною водотоннажністю 183253брт. Особливо вдалим для U-96 видався третій бойовий похід до узбережжя Америки, за час якого було потоплено 7 суден водотоннажністю 49490брт).
У березні 1942 року корветтен-капітан Леманн-Вилленброк прийняв командування 9.U флотилією, що базується на Брест, і командував нею до серпня 1944 року. За три дні до того, як союзники зайняли Брест, Леманн-Вилленброк на пошкодженій човні U-256 пішов в Норвегію, в Берген, де через 2 місяці очолив 11.U флотилію, якою керував аж до кінця війни.
човнів було мало і вони діяли неузгоджено, так що вирішено було поки направляти їх у море індивідуально.
За перші три походу Хартманн заслужив Лицарський хрест. Потім на 6 місяців він був переведений в штаб підводних сил, на посаду першого заступника начальника оперативного штабу. У листопаді 1940 року Хартманн очолив 2 ULD (навчальну флотилію 2-го факультету морської академії), а роком пізніше — 27.U флотилію в Готенхафене.
У листопаді 1942 року Хартманн був призначений командиром на одну з найбільших човнів IXD2 серії — U-198, на якій він здійснив третій за тривалістю похід в історії німецького підводного флоту — 200 днів. У 1944 р. Хартманн очолив «FdU Mittelmeer» (штаб на середземноморському театрі), за активні дії на цій посаді він отримав дубове листя до Рицарського хреста. Після втрати останніх баз на Середземному морі флотилії для Хартманна не знайшлося. 14 лютого 1945 р. він був призначений командиром 6-го полку підводників у складі 2-ї морської дивізії. Дивізія прикривала підходи до Північно-балтійського каналу, поки відступаючі німецькі сили відкати-валися на Захід. Після війни Хартманн кілька років служив у бундесмарине.
Рейнхард Хардеген почав свою службу у військовому флоті у квітні 1933 року. Після двох років морської служби, як і багато інших лотские офіцери він змінив свій профіль і перейшов у Marineflieger (морську авіацію), що представляла підрозділ крігсмаріне (а аж ніяк не відомство Герінга). Тут він став льотчиком-спостерігачем, а після пройшов і льотну підготовку. Але після авіакатастрофи Хардеген провів півроку в госпіталі, з мрією про небо було покінчено.
Перший бойовий підводний досвід Хардеген отримав на борту U-124 під командуванням капітан-лейтенанта Шульца. 11.12.40 він прийняв командування човном U-147. У своєму першому бойовому поході Хардеген потопив у березні 1941 року норвезький пароплав «Augvald» (4811брт).
16 травня 1941 року в Лор’єні Хардеген прийняв у капітан-лейтенанта Мо – еля (Karl-Heine Moehle) човен U-123, числившуюся серед найрезультативніших. У своєму першому ж бойовому поході на новому кораблі влітку 1941 року в західно-африканських водах Рейнгард Хардеген потопив 5 суден загальною водотоннажністю (21507брт). За день до Різдва 1941 року U-123 покинула Лор’ян в охороні спеціального конвою: вона у групі з п’яти човнів прямувала до берегів Америки, по суті відкриваючи новий район бойових дій в Атлантиці. Операція була названа «Paukenschlag» («удар в литаври»).
Хардеген раніше інших прибув в оперативний район і ще за 2 дні до офіційного початку операції 12.01.42 потопив британський транспорт «Cyclops» у канадських водах. Наступні два тижні були дуже успішними для U-123: вона потопила 9 суден сумарним водотоннажністю 53173брт.
20 січня Деніц направив Хардегену радіограму наступного змісту: «Головному барабанщику Хардегену. Браво! Хороші удари. Деніц». Через три дні по радіо Хардегену передали про нагородження його Лицарським хрестом. Потопивши за все походи 23 судна загальною водотоннажністю 119405брт.
31 липня 1942 року залишив службу в морі і перейшов командиром 27.U флотилії в Готенхафене. З березня 1943 року капітан-лейтенант Хардеген очолив підводний факультет в торпедної школі в Мюрвике. Після війни Рейнгард Хардеген провів більше року в британському полоні, додому він повернувся в листопаді 1946 року. Потім він успішно займався збутом нафтопродуктів, і ще 32 роки він був членом міської ради його рідного міста Бремен