Міг-21 залучалися для дій проти кораблів американського флоту. Так, 19 квітня 1972 року як мінімум три Міг-21 і кілька ракетних катерів намагалися атакувати американців в Тонкінській затоці, обстрілювали узбережжя ДРВ. Ракетами «Тер’єр», запущеними з крейсера «Strutt», був збитий один Міг-21 (за іншими даними, було збито два Міг-21).
Якщо говорити про загальні підсумки повітряної війни над ДРВ, то дані такі. Згідно з американськими джерелами, їх льотчики повітряних боях збили 196 в’єтнамських літаків, у т. ч. 86 Міг-21. За видами збройних сил перемоги розподілені так: 68 Міг-21 на рахунку льотчиків ВПС, 17 — ВМС і один — КМП.
З льотчиків найбільшу кількість Міг-21 збив представник ВПС США капітан Річард Стів Рітчі. Що стосується американських втрат в повітряних боях, то вони становили, за даними Пентагону, 81 машину: 79 літаків і два вертольоти.
З них 63 літальних апарата належали ВВС, 15—ВМС, два—Армії і один— КМП. Правда, не вказується, скільки перемог припадає на частку льотчиків, які воювали на Міг-21.
Дані дещо відрізняються
В’єтнамські дані дещо відрізняються від американських. Згідно з ним, число збитих літаків становило близько трьохсот машин. Не менше половини з цієї кількості—в «активі» Міг-21. Найбільш вирізнилася вважається в/ч (авіаполк) №921, який воював з перших днів повітряної війни на Міг-17, а потім—на «двадцять перше». На рахунку його льотчиків — 137 перемог.
З тринадцяти в’єтнамських асів на Міг-21 здобув капітан Нгуєн Ван Кок — дев’ять. Серед інших можна назвати відомих нам Нгуєн Дак Шоата і By Нгок Діна (6 перемог). На Міг-21 також здобув усі свої вісім перемог капітан Дам Тань Нган.
Під час завершальних операцій 1975 року бойові літаки ВПС ДРВ начебто і не залучалися до ведення бойових дій на Півдні, проте очевидці стверджують, що неофіційно северовьетнамские Міг-21 здійснювали бойові вильоти, вели повітряні бої з южновьетнамскими літаками і мали повітряні перемоги, які, однак, враховуючи деяку «делікатність» ситуації, льотчикам не зараховувалися.
Після закінчення війни і об’єднання країни у в’єтнамців з’явилися нові «головні болі».
Із союзника по антиамериканської боротьбі в найлютішого ворога перетворилася Кампучія, де правили «червоні кхмери». У Лаосі необхідно було тримати свій військовий контингент для підтримки дружнього режиму. А раніше надавав велику допомогу «братський Китай» почав вести себе зовсім не по-братськи.
Виникли нові вогнища конфліктів, до участі в бойових діях активно залучалися ВВС, в т. ч. і «перші двадцять».