Після придушення повстання сауков, після смерті Чорного сокола племена, що заселяли територію на сході Міссісіпі, підлягали переселенню. Та ж доля була уготована племен, які проживали в південній частині США. Мені пощастило побувати на південно-сході США, у Флориді, де я й познайомився з семінолами, які в ті важкі часи не залишили свою сонячну батьківщину і проживають тут досі.
У той час, коли американці виношували плани переселення усіх південно-східних племен за Міссісіпі, Флорида ще належала Іспанії. Незважаючи на це, саме тут розгорілася сама тривала війна між південно-східними індіанцями і військами США. Героєм цієї багаторічної війни став один з вождів семінолів по імені П’є чорну воду (святу «чорну воду» готували чаклуни криків і семінолів з трав, причому вона надавала наркотичний вплив. Жоден загін не обходився без «чорної води»).
Походження П’є чорну воду
Великі території південно-сходу сучасних Сполучених Штатів аж до початку XIX століття заселяло численне плем’я криків, яке згодом розділилося на ряд самостійних груп і навіть самостійних племен. Крім звичайних причин децентралізації життя племені певну роль тут зіграло різне ставлення членів племені до переселення за Міссісіпі. Одна частина криків — «червоні» — ступила на стежку війни, інша частина — «білі» — воювати не збиралася. З-за цього «білі» крики були вигнані зі своєї землі в першу чергу. Більш того, їм довелося заплатити своєю землею за життя американських солдатів, загиблих від рук їхніх хоробрих братів, «червоних», в оборонних для індіанців боях.
На початку наступного року новий американський губернатор Флориди генерал Томпсон зажадав від семінолів, щоб вони «почали переселення». Але йому не вдалося знайти ні одного вождя, який дійсно збирався покинути свою землю. Тоді Томпсон викликав верховного вождя племені Миканопи і показав йому відбиток пальця, залишений на «договорі», зміст якого було для вождя взагалі незрозумілим.
Верховний вождь, незважаючи на свою репутацію уживчивого людини, і зараз не хотів розуміти наполегливі вимоги Томпсона.
Тоді Томпсон вирішив вдатися до підкупу хоча б декількох вождів меншого рангу, причому дари представляли дійсну цінність. Ці вожді зобов’язалися 15 січня 1835 року привести своїх індіанців до затоки Тампа і звідти зведеними групами відправитися у вигнання.
Через кілька днів після таємного договору з Томпсоном на поселення найслухнянішого і самого безвольного з вождів напав загін індіанських воїнів на чолі з начальником військового часу П’є чорну воду. Зрадник був убитий, і з дня його смерті почалася так звана друга семінольская війна.