Олексій Семенович Шеїн народився в 1662 році. Походив він з російської боярського роду, найбільш прославився саме в XVI столітті.
Олексій Семенович Шеїн — правнук відомого полководця і державного діяча Російської держави М. Б. Шеїна, який очолював оборону Смоленська під час польсько-литовської інтервенції 1609 -1611 рр. А. С. Шеїн —боярин з 1682 року, найближчий боярин з 1685 року, служив воєводою в Курську з 1683 року по 1684 рік.
Штурм Азова
Що прийшов до влади, Петро I вирішив якомога швидше отримати вихід Росії до Азовського і Чорного морів. З цією метою молодий государ почав формувати армію для першого Азовського походу і залучив до цієї справи А. С. Шеїна. Колишній курський воєвода сформував армію. В ній було близько трьох тисяч чоловік піхоти, 115 облогових мортир, 12 польових гаубиць, 44 пищали.
5 серпня розпочався перший штурм Азова російськими військами, але він виявився невдалим. Невдача чекала російські війська і пізніше — при штурмі 25 вересня. Нарешті була дана команда зняти облогу, здавалася марною.
Для підготовки другого Азовського походу Петро I призначив спочатку генералісимусом М. А. Черкаського, але той в останній момент захворів. І продовжувати підготовку довелося тому ж А. С. Шеїн, призначеному генералісимусом замість хворого Черкаського.
На цей раз Петро і Шеїн вирішили діяти проти турків не тільки сухопутними військами, але і флотом, який міг би відрізати постачання Азова з моря.
27 травня 1696 року фортеця була взята в лещата з суші і моря і почалася облога.
Турецький комендант фортеці Азов Хасан-Арслан запропонував провести кинджальний бій двох богатирів, і призначив досвідченого бійця з черкесів. Петро I зі свого боку виставив Алдар-батира, який вийшов переможцем з цієї сутички.
Перший штурм не вдався: завадила атака кримських татар — союзників турків з правого берега Дніпра. За вказівкою А. С. Шеїна донські і башкирські козаки відбили цю атаку, але час було згаяно. А під час контратаки проти кримських татар отримав легке поранення і Алдар-батир.
Генералісимус Шеїн став готувати другий штурм Азова. В тил противника він послав розвідку — Алдар – батира і Бирдикуля. «Потрібен мова, — сказав генералісимус.
— Що хочете робіть, але добудьте полоненого». Розвідники зуміли проникнути в тил ворога і захопили в полон знатного бека. Але були помічені турками, які кинулися в погоню.
Наздогнані в поле розвідники чинили серйозний опір, але лише чотирьом, у тому числі і пораненому Алдар-батыру вдалося повернутися в табір російських військ. І генералісимус, і сам цар Петро I, високо оцінили подвиг розвідників, всі вони отримали царські грамоти.
Перемога Алдар-батира в поєдинку перед початком першого штурму якось визначила і перемогу всього руського війська. 18 липня 1696 року спільними діями армії і флоту був узятий і Азов. Москва урочисто зустрічала переможців.
Генералісимус А. С. Шеїн в’їхав у столицю на білому коні в супроводі 30 вершників, а Петро I йшов у пішому строю в німецькому одязі. Другий генералісимус і князь-кесар Ф. Ромодановський присвоїв цареві Петру за цю перемогу звання капітана.
Хабарник Шеїн
Але Олексій Семенович Шеїн недовго грівся в променях слави переможця турків. Незабаром він був усунений від усіх справ. А причиною послужили доноси на нього. Генералісимуса і героя Азовського походу звинувачували ні багато, ні мало, як у хабарництві! Перевірили. Дійсно, генералісимус Шеїн виробляв в офіцери і підвищував у військових званнях за певну мзду.
Крім того, Петро I підозрював, що при розслідуванні стрілецького бунту Шеїн щось приховав — боляче вже скоро він розправився з його керівниками. Може бути для того, щоб розслідування не можна було провести до кінця? Не приховав Шеїн нитки змови, що ведуть до царівні Софії?
Помер Олексій Семенович Шеїн у своєму родовому маєтку в 1700 році. І в історії залишився як переможець турків під Азовом.