Одне знаряддя проти 7 танків | Історичний документ

Дитинство Миколи Коробейникова пройшло в селі Ярумцево. Тут він народився 23 липня 1913 року. Навчався і працював у господарстві батька. У 1930 рік розпочав свою трудову діяльність на Іжевському машинобудівному заводі. У 1935 році був призваний до лав Радянської армії. В армії закінчив полкову школу і був призначений командиром гармати. Після демобілізації працював на залізничній станції Ржев — 2 помічником машиніста. Тут жила його сім’я — дружина і діти. У 1939 році розпочалася Друга світова війна, всі думали що Гітлер не наважиться напасти на СРСР, але через 2 роки німецько-фашистські частини перетнули наш кордон. І почалася кровопролитна Велика Вітчизняна війна.

Бої під Калинином

23 червня 1941 року Микола Якимович призваний у діючу армію.

— Де наші сили? — запитував себе Микола. — Ворог пре і пре, а наших наче й немає. Куди всі поділися?

Коробейников разом з полком відступав на схід, в глиб країни. З кінця липня 1941 року він перебував на північно-західному напрямку.

В районі Великих лук у липні 1941 року розгорнулися запеклі бої з німецько-фашистськими загарбниками, які наступали на місто Калінін. Перший день боїв проходив у важкій обстановці. Стволи гармат настільки розігрілися від стрілянини, що мастило з них стікала вода.

При підході до Великим Луку командир гармати Коробейников вирішив зробити привал, але одразу ж надійшов наказ: приготуватися до бою. Розрахунок знову зайняв бойові позиції і чекав наказу. Вранці по ворогу було відкрито потужний артогонь. Бої розгорялися все сильніше і сильніше. Незабаром німці пустили танки, але вони потужним артогнем були зупинені. Кілька танків було підбито. У другій атаці розрахунок Коробейникова підбив бронетранспортер. Всього за 4 дні боїв розрахунок Коробейникова знищив два танки, три самохідних гармати і чотири бронетранспортери.

На сьомий день Коробейников отримав наказ відходити до своїх, місту Калініну. З боями пробилися до міста. Гірко було усвідомлювати, що Гітлерівці увійшли в місто Калінін. Але воїни не втрачали віри в перемогу. Коробейников горів бажанням піти в наступ. І його бажання здійснилося 5 грудня 1941 року.

В цей день почався наступ під Калинином, а 16 грудня місто повністю був очищений від фашистів.

Розгром німецьких танків

Наступаючи у складі полку, Микола підійшов до одного населеного пункту. Тут на протилежній околиці села був старий штабель вапняку. раптом з-за штабеля вискочив німецький танк, за ним другий… третій. фашистські танки йшли на наші позиції. До Коробейникова вони перебували лівим бортом і не помічали його знаряддя.

«Що робити? — подумав Микола Якимович. і вмить наказав:

— Бронебійним заряджай! Прямою наводкою по танках ворога — вогонь!

Перший випущений снаряд влучив прямо в танк. Той зупинився як укопаний з пробитим бортом. Хтось спробував вискочити з танка, але влучний постріл нашого автоматника убив його. Потім другий танк був підбитий. Інші п’ять машин повернули на знаряддя Коробейникова.

Почекавши зручний момент, Микола подав команду: «Вогонь!». Страшний удар металу об метал, і танк зупинився — третій танк підбитий, чотири уцілілих пішли геть.

Німецька піхота, яка залишилася без прикриття танків, була атакована нашими автоматниками.

За ці бої, за підбиті три танки Миколі Коробейникова вручена медаль «За відвагу».

Війська 2-го Білоруського фронту воювали в Прибалтиці. Гітлерівські війська, стримуючи натиск наших військ, робили часті контратаки піхоти, підтримані танками. Коробейников перебував зі своїм знаряддям в перших бойових рядах піхоти захід від населеного пункту Киборты. Йому було наказано: відбивати ворога в разі його появи.

— 18 серпня 1944 року, на другий день виходу наших військ на державний кордон з Німеччиною, каже Микола Якимович,— фашисти зробили нову сильну контратаку піхотою, підтриману танками. Танки наполегливо насідали на наші позиції.

Коробейников стояв біля гармати, напружуючи всі сили, вдивляючись в наближаються сталеві громади.

— Вогонь! — скомандував Коробейників.

Знаряддя вырыгнуло полум’я вогню, а з ним і бронебійний снаряд. Він влучив у танк, але не вразив його.

За цим пострілом пролунав другий… третій… Четвертий снарядом один танк був підбитий і загорівся. Фашисти повискакували з нього, але їм не вдалося піти. Боротьба з танками тривала, і Микола подавав команди гарматний розрахунком, який невтомно вів вогонь по танках.

Одне знаряддя проти 7 танків | Історичний документ

В цей час розрахунок Коробейникова був виявлений німецької мінометною батареєю, яка почала обстрілювати його. Коробейников наказав розрахунком: змінити позиції з просуванням вперед. Вони підійшли на граничну дистанцію до ворожої батареї і майже в упор придушили її.

В результаті сміливих і вправних дій розрахунку Коробейникова були знищені за два бойових дня чотири кулеметні точки і одна мінометна батарея.

Бої на місті кенігсберг напрямку

Наступ тривав. Наші війська рухалися на захід, до Кенигсбергу. В районі Тільзіт розрахунок Миколи Коробейникова форсував річку Німан.

18 лютого 1945 року по фронту пронеслася звістка про тяжку втрату: при об’їзді бойових позицій фронту в районі Инстенбург загинув командувач 3-м Білоруським фронтом генерал армії Черняховський, улюбленець воїнів. Солдати фронту поклялися помститися ворогові за свого командувача.

7 квітня 1945 року Микола Якимович вів бої в напрямку до форту № 5 північніше Кенігсберга, рухаючись з передовими порядками штурмують груп. До штурму цих укріплень була проведена велика тренування солдатів на місцевості, схожої на ту, яку мали штурмувати.
Під час наступу Коробейников викотив свою гармату на відкриту місцевість, та у безпосередній близькості до ворога з дистанції 80 метрів розрахунок знищив 15 гітлерівців, які намагалися сховатися в порту.

Бої почалися безпосередньо на місті кенігсберг напрямку. При прориві оборони внутрішнього обводу Кенігсберга 8 квітня 1945 року старшина Коробейников вів вогонь по ворожих вогневих точок. Розрахунком знищено чотири кулеметні точки супротивника разом з прислугою.

Під час наступу нашої піхоти Коробейников помітив, як до лінії бойових порядків рухалися бронетранспортери. Розрахунок приготувався прийняти бій. Як тільки знаряддя було наведено на бронетранспортери, Коробейников подав команду:

— Вогонь!

Почалася методична стрільба по противнику. Влучними пострілами були знищені два бронетранспортери. Почався штурм міських укріплень. Піхотні та саперні частини, скориставшись довгими сходами, долали високі зміцнення, а Коробейников не давав можливості гітлерівцям підняти голови і перешкодити нашим штурмуючим підніматися на стіни укріплень.

То тут, То там з’являлися одинаки-гітлерівці, намагаючись не допустити радянських воїнів на стіну, але розрахунок Коробейникова виявляв високу активність і знищував фашистів прямою наводкою.

12 квітня 1945 року, вже після взяття Кенігсберга, Коробейников отримав поранення і до кінця квітня пролежав у госпіталі. Після прибуття в частину він був призначений начальником рації в окремій роті зв’язку.

Вночі з 8 на 9 травня 1945 року він перший в полку дізнався про закінчення війни і встановлено свято — День Перемоги. Але не наважувався повідомити всім про цю радості — тримав у таємниці. Адже він слухав по службовій рації. А вранці 9 травня стало відомо про капітуляцію фашистської Німеччини і про припинення війни.

У жовтні 1945 року Микола Якимович демобілізувався. Приїхав у Ржев. Сім’я була у важкому стані — дружина хвора, діти теж. А незабаром вони вмерли. Микола залишився один. Було гірко. Після цього він приїхав в село Шаркан і вступив на льонозавод. Працював механіком парових машин, а потім інспектором з якості льоноволокна.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: