Поява в околицях Сесен партизанського загону і перший шкоди, який його бійці завдали загарбникам, не на жарт стривожили окупаційні влади. Кишинівський обласний інспекторат жандармерії у «Спеціальному інформаційному бюлетені» № 192 доносив: «В ніч з 17 на 18 березня 1944 р. були закинуті парашутисти в район ліси Фрумоаса Оргеевского повіту. Виявлено 4 парашута і один вантажний мішок з вибухівкою (18 березня 1944 р.)».
Занепокоїлися також в оргеєвськом легіоні, в бравичском жандармському управлінні. І було від чого. Жандармські легіони вели важкі бої із загонами і групами, закинутими в січні — лютому в райони Оргеева, Іванча, Каприяны, Ниспорени, Котовська, несли великі втрати, а тут ще один новий загін. Окупанти боялися патріотів. Надривалися телефонні апарати, гарячково выстукивала свої нескінченні точки-тире морзянка, запилені, пропахлі кіптявою мотоциклісти ледве встигали розвозити надстрокові штабні депеші. «Звідки дізналися більшовики, що саме в долині річки Кула ми готуємо сильний оборонний рубіж?» — запитували себе фашисти.
— Як бачите.
— Однак непогано попрацювала ваша розвідка, — був змушений визнати німецький генерал.
У цьому була чимала заслуга і розвідників партизанського загону «Журналіст».
Вранці старий Олександр Кирикэ вийшов з своєї хати. Звідси, з пагорка узлісся, село було як на долоні. Вулиця, що тяглася вздовж лісу, була заповнена людьми. «Вчорашнє обговорюють», — подумав дід. Втім, думки, що партизани, які поставили жандармам перцю, десь поруч, всю ніч не давали йому спокою. Не могли ж вони піти далеко. Може, треба їм допомогти чим?
У багатьох місцях на очі траплялися великі листи сіруватою, обгорткового паперу; їх жандарми розклеїли по всьому селу. Оголошення були на стінах примарії, жандармського поста, на дверях крамниць і навіть на церковних воротах. Окупаційні влади оповіщали жителів, що противник кинув у Кодри групу парашутистів. Населення зобов’язувалося про всіх випадках порушення порядку повідомляти жандармський пост: про нових польоти радянських літаків, выброске парашутистів, факти приховування сторонніх збройних лип, цікавляться різними відомостями, знайдених в полі або в лісі парашутах, мішках з боєприпасами та вибухівкою.
Окупанти вимагали від мешканців негайно доносити про всіх підозрілих осіб, які будуть просити притулку, їжі або залишати зброю, боєприпаси, різні матеріали на зберігання, а також брати участь у переслідуванні та затриманні ворожих парашутистів.
Закінчувався документ попередженням: «Хто не підкориться вищезазначеним розпорядженням, буде вважатися спільником ворога і буде відданий суду згідно з чинними законами та наказами».
«Значить, закортіло. Боїтеся, якщо озираєтеся, як злодії у чужому будинку. Грозитесь карами і шукайте дурнів, щоб вам про все доносили…»
З такими думками повернувся в хату дід.