Герхард Палич, родом із Саксонії. Разом з Гессом і 30 німецькими професійними злочинцями, укладеними з табору Заксенхаузен, він у березні 1941 року заклав новий табір в Освенцимі.
Гесс характеризує його у своїй «сповіді» як людини, який зумів опанувати зграєю скажених капо і підтримувати залізну дисципліну серед ув’язнених. Гесс повною мірою підтвердив те, про що ми, в’язні, могли тільки здогадуватися.
Не було більш ревного есесівця, ніж Палич. У всіх таборах серед ув’язнених він мав шпигунів і підглядачів, які осведомляли його про всі події, що відбувалися у таборах, інформували про настрої капо і старших по блокам.
Особливим розташуванням Палича користувалися самі люті і жорстокі капо, але якщо витівки капо надто приваблювали увагу, то їх відправляли в тюремний блок.
Однак Палич не забував про своїх помічників і через деякий час звільняв їх. Зазвичай після такого покарання вони служили Паличу ще відданіше і ще більше мучили ув’язнених, намагаючись витягнути у них золото.
Справа в тому, що Палич в широких масштабах торгував золотом, а для цього йому потрібна була допомога капо і старших по блокам. Вони постачали йому золото і цінні речі, які їм вдавалося добувати у новоприбулих в’язнів.
Нерідко капо убивали в’язнів, що мали золоті зуби, тільки для того, щоб віддати золото Паличу.
Якщо ж посібники Палича дізнавалися занадто багато про його махінації або відмовлялися від «співпраці» з ним, ставали жертвою «нещасних випадків» на роботі або помирали від висипного тифу»… Головним помічником Палича був «зелений», старший по блоку Бродневич.
Такий був цей есесівець. Часто Палич через віконце у дверях дивився на страждання людей, вмираючих в газових камерах. Саме він був головним винуватцем того, що в таборах так суворо й жорстоко поводилися з ув’язненими.
Самоврядування, наявні в деяких таборах, дещо полегшували життя ув’язнених, проте в Біркенау органи самоврядування були цілком у руках прибічників Палича…
У своїй системі шпигунства Палич зайшов так далеко, що сам став одягатися в смугастий одяг в’язнів і ходив по таборах, намагаючись вникнути у всі таємниці ув’язнених.
Слабкістю Палича були жінки, і не тільки расово чистокровні німкені з наглядачок, але і циганки та єврейки. Це йому коштувало життя. Гесс ненавидів Палича, а решта есесівці заздрили йому. Палич був пійманий на місці злочину, і кар’єра його закінчилася. Його ув’язнили і після довгого слідства стратили.
Незадовго перед цим Палич допоміг втекти укладеним Майєру, побоюючись, що випливуть на поверхню його махінації з золотом і коштовностями. Однак Майєр був схоплений і видав Палича.
