Німецькі підводні кати | Історичний документ

Герберт Шульце почав морську службу морським кадетом у 1930 році в надводному флоті. У 1938-му, будучи вже оберлейтенантом, перейшов в підводний флот.

З першого дня війни Герберт Шульце був в числі найбільш результативних командирів-підводників Німеччині, його човен U-48 зі складу 7.U флотилії Wegener довгий час вважалася «везучою». Згідно офіційної історіографії рейху, першої підводним човном, яка домоглася успіху у другій світовій війні, стала U-47 Гюнтера Пріна, потопившая рано вранці 5 вересня транспорт «Bosnia» (2407брт). Шульце на своїй U-48 запізнився всього на кілька годин, домігшись перемоги опівдні, але зате і результат в нього був майже удвічі більшим — пароплав «Royal Sceptre» (4853брт).

Це були «щасливі часи» для німецьких субмарин, і природно, що сама щаслива німецька підводний човен другої світової війни U-48 більшу частину своїх жертв знайшла у водах, що омивають Англію, саме в ці місяці. Оскільки U-48 домоглася своїх результатів під командуванням різних командирів, вона отримала право на подвійну емблему — на борту рубки поруч з емблемою «кішки» було завдано персональний знак командира, для капітан-лейтенанта Герберта Шульце — «Біла відьма». Сумарний потоплений тоннаж U-48 під командуванням трьох непересічних командирів – підводників, послідовно змінювали один одного, до моменту загибелі субмарини становив 310407брт.

Німецькі підводні кати | Історичний документ

У червні 1940 року Ендрас вийшов на друге місце за результативністю в крігсмаріне, поступаючись тільки своєму колишньому командиру — Р. Прину. Ендрас дослужився до корветтен-капітана і потопив 22 судна (128879брт, за ін. даними 128251 брт), у тому числі і два британських допоміжних крейсера «Carinthia» (20277т) і «Dunvegan Castle» (15007т).

Командуючи U-567, він загинув 21 грудня 1941 року, коли човен була засипана глибинними бомбами британськими эскортным кораблем «Deptford» і шлюпом «Sapphire» і загинула на північний схід від Азорських островів. Врятуватися з 47 осіб екіпажу не вдалося нікому. (Оскільки ніхто з води піднято не був, а німецькі човни британці «топили» багато частіше, ніж ті тонули по-справжньому, є альтернативна версія, що U-567 загинула 16.12.41 року, намагаючись атакувати британський авіаносець «Audacity»).

Принаймні німецьке командування повідомило про загибель підводного човна тільки через 3 місяці в офіційному комюніке від 31 березня 1942 року. Там теж немає ніякої ясності про картину загибелі U-567, а повідомляється тільки про те, що човен не повернулася з патрулювання.

Мертен почав службу в крігсмаріне в 1926 році. Спочатку він був артил-лерийским офіцером на крейсері «Konigsberg», пізніше служив на эскортном кораблі типу F7. Після цього Мертен був переведений на навчальний лінійний корабель «Schleswig-Holstein», на ньому він брав участь у перших атаках Другої світової війни (обстріл Вестерплятте у вересні 1939 року). В підводний флот Мертен перейшов з 1 травня 1940 року, він був спрямований першим помічником на U-38 капітан – лейтенанта Генріха Лібе.

11 лютого 1941 року він отримав у своє командування човен U-68 (серія IXC), на якій здійснив 6 походів і топив 12 судів. На підводних човнах Мертен брав участь в операціях по всьому світу — в Атлантиці, Карибському морі і в Індійському океані. Його лод-но U-68 входила в групу «Eisbar» («полярний ведмідь»), яка у вересні/жовтні 1942 року, прийшовши на південь з Північної Атлантики, потопила більше 100000брт торгового тоннажу біля берегів Південної Африки. Під час проведення цієї ризикованої операції були потоплені кораблі забезпечення «Atlantis» і «Python». Мертен підібрав 72 людини, що залишилися в живих.

Наступний його похід був до берегів Західної Африки. За час походу 20.08.42 — 7.12.42 року U-68 потопила 9 суден сумарним водотоннажністю 56329брт. Після повернення з походу Карл-Фрідріх Мертен у січні 1943 року вступив в командування тренувальної 26.U флотилією в Піллау. У березні 1943 року він був переведений командиром в іншу навчальну флотилію — 24.U Мемелі, якою він керував аж до евакуації в 1945 році.

За час бойових патрулювань Мертен потопив 29 суден противника загальною водотоннажністю 180869брт. Його колишня човен U-68 у квітні 1944 року була потоплена літаками американського авіаносця «Guadalcanal» разом з усім екіпажем. Після війни Мертен займався судоподъемом разом з іншим незвичайним командиром-підводником Леманн Вилленброком. Пізніше він працював в суднобудуванні.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь