Неабиякий німецький підводник | Історичний документ

Петер Еріх Кремер почав свою морську службу в серпні 1932 року. Це було дещо незвичним терміном, оскільки більшість кадетів до серпня зазвичай вже 4 місяці як вчилися в різних флотських школах і навчальних центрах, але…

У червні 1932 року загинув німецький навчальний вітрильний корабель «Niobe». Ця катастрофа забрала життя більшості з 27 кадетів «прийому 32 роки», що знаходилися на борту. І рішенням командування рейхсмаріне був здійснений добір у навчальні заклади, щоб компенсувати втрати. Протягом року Кремер проходив морську практику на борту легкого крейсера. Після цього 3 роки лейтенант Кремер служив артилеристом на «кишеньковий лінкор» (важкому крейсері) «Deutschland». Таке підвищення по службі — Кремер другий помічник на есмінці «Theodor Riedel». Здавалося б, у надводному флоті у Кремера були дуже непогані перспективи. Але в серпні 1940 року на його прохання Кремера переводять в підводний флот.

У січні 1941 року капітан-лейтенант Кремер прийняв під свою команду малу підводний човен системи берегової оборони U-152. Ця човен серії IID використовувалася як навчальна. Через кілька місяців він був переведений на більш велику човен VIIC серії U-333. Виходячи з бортового номера була вибрана емблема субмарини — «три маленьких рибки».

Неабиякий німецький підводник | Історичний документчовни цього типу в бойові походи, англійцям і американцям знадобилося б чимало часу, щоб знайти протидію проти нових німецьких субмарин…

У лютому 1945 року стало ясно, що технічний рівень U-2519 не дозволить цій підводному човні вийти в бойовий похід. (Зрозуміло, коли досвідчений командир призводить поранений корабель в базу, не дивлячись на важкі ушкодження, але не можна посилати на завдання човен, у якій раз за разом виходить з ладу двигун). Кремера перевели командиром Marine-Panzervernichtungsbataillon (морської протитанковий батальйон), який протистояв британським танкам, наступавшим на Гамбург.

В нашій пресі історично склалося два поширених стереотипу. По-перше, що в останні місяці війни на Західному фронті німці практично не воювали. По-друге, що моряки на сухопутному фронті творять чудеса і б’ються краще піхоти. Що стосується першого твердження, то обмежимося цитатою з «Wehrmachtsbericht» від 25 квітня 1945 року: «За кілька останніх днів боїв морський протитанковий батальйон корветтен-капітана Кремера, що складається з добровольців-підводників, знищив 24 англійських танки».

Ну а що стосується другого твердження, то билися моряки погано, несучи в порівнянні з піхотою незрівнянно більші втрати. І тільки від крайньої потреби доводилося кидати під танки найбільш дефіцитних фахівців підводників, в тому числі і з екіпажів XXI серії.

В останні дні війни Кремер очолював особисту охорону Деница. Саме до його підрозділу ставився вартовий, по нещастю застрелив капітана-цурзее Вольфганга Люта. Після арешту уряду Деница Кремер провів один місяць в ув’язненні. Загальні досягнення Кремера як підводника на тлі його біографії, повної різних пригод, виглядають досить скромно: потоплено 7 суден загальною водотоннажністю 35968брт. Не можна спокушати долю постійно, і після війни «непотоплюваний Алі» облишив морську службу. Він пішов у бізнес і працював менеджером в декількох компаніях. Кажуть, що і тут він заслужив собі славу «непотоплюваного», але це вже зовсім інша історія.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь