НДР — східна Німеччина | Історичний документ

НДР – це Німецька Демократична Республіка, неофіційно також має назву Східна Німеччина. Вона утворилася в 1949 році. Коли закінчилася Друга Світова війна, фашистську Німеччину розділили на чотири зони. Четверта частина її потрапила під вплив Радянського Союзу. До неї входили Мекленбург-Передня Померанія, Брандербург, Саксонія-Анхальт, Саксонія і Тюрінгія.

Це було тимчасове утворення. Східний Берлін був столицею НДР. У знову утворилася країні було кілька політичних партій, але провідне місце займала Соціалістична єдина Партія Німеччини. Вона вийшла із з’єднання двох інших партій: Комуністичної і Соціал-демократичної. Також було ще кілька партій. Вони становили єдиний соціалістичний блок. Для обрання Вищого законодавчого органу НДР (Національної Палати) проводилися загальні закриті вибори. З 1949 по 1960 рік керував державою президент Ст. Пік. Одночасно він був головою СЄПН. Рада Міністрів звітував у всьому перед Народною Палатою.

Економічне становище Східної Німеччини було дуже складним. Східні німці виплачували репарації СРСР, Польщі й іншим країнам. Західні ж зони, що знаходяться під контролем США, Франції і Великобританії, зірвавши рішення Потсдамської конференції 1945 року, відмовилися їх виплачувати. Основний тягар виплат дісталася НДР. Тому економіка країни розвивалася повільніше, ніж у Західній Німеччині. Про це зараз багато політиків воліють замовчувати.

В загальному рахунку, Східна Німеччина виплатила 99,1 мільярда німецьких марок, а Західна Німеччина, яка займала площу в три рази більше Східній, тільки 2,1 мільярд німецьких марок. До непосильного тягаря виплат ще додалося невміле керівництво країною Ст. Ульбріхта, голови СЄПН.

На початку п’ятдесятих років минулого століття в НДР розпочалася криза. «Прискорене побудова соціалізму» не виходило. Населення почало виявляти невдоволення. Почалися страйки будівельників. Люди були незадоволені підвищенням норм виробітку. Невдоволення охопили більшу частину країни. У 1953 році в середині червня вони досягли свого піку. Протести мали антиурядовий характер. Тільки підтримка СРСР допомогла Восточногерманскому уряду вирішити цю ситуацію. Вигравши час, керівництво країни змінило свою внутрішню політику. Поступово економічний стан в країні стабілізувався. Був узятий «новий курс».

Новий курс

Завдяки новій економічній політиці, яка взяла курс на поліпшення умов життя населення, економіка країни стала підніматися в своєму розвитку. У 1954 році важка промисловість НДР була відновлена. Щоб допомогти Східної Німеччини, СРСР і Польща відмовилися отримувати залишилися репарації в кількості 2,54 мільярда доларів. Радянський Союз неодноразово виступав із пропозиціями об’єднання Східної і Західної Германій, і створення єдиного німецького уряду. Але при цьому, СРСР наполягав на забороні участі східних і західних німців у різних військових блоках і союзах. Але всі пропозиції СРСР відкидалися Західними країнами і США, які хочуть бачити ФРН членом НАТО.

НДР — східна Німеччина | Історичний документ

Кілька десятків тисяч громадян НДР були вбиті при спробі перетину кордону в районі Берлінської стіни. Під кулі охоронців потрапляли навіть діти. При об’єднанні Германій стіна була зруйнована вщент. В даний час на її місці залишилися уламки розмалювали художники. Частина уламків знаходиться в приватних колекціях і музеях. Це місце є паломництво туристів.

В 1968 році була прийнята нова Конституція країни. В ній вказувалося, що НДР – це соціалістична країна. На початку 70-х років минулого століття НДР визнали Західні країни. У ці роки управлінням країною займався Е. Хоннекер. З цих пір уряд країни стало вести діалог з урядом ФРН. Був підписаний договір про встановлення відносин між ними. У країні почався економічний і соціальний зростання.

Серед країн Варшавського Договору НДР стала першою за рівнем життя населення і десятої у світі. Але все одно відставала від ФРН. Населення НДР, бачачи рівень життя людей у свого Західного сусіда, періодично виявляло незадоволення. З боку ФРН цілодобово велася пропаганда: динаміки, спрямовані в бік НДР віщали про переваги життя в Західній Німеччині, через Берлінську стіну перекидалися пропагандистські листівки. Перебіжчикам обіцяли грошову винагороду та допомогу. У 1973 році НДР прийняли в ООН.

Об’єднання НДР і ФРН

Невдоволення політикою країни наростало. Люди тікали з країни через Угорщину до Австрії. В кінці 80-х років відбулися масові мітинги і протести. Е. Хоннекера звільнили від займаної посади. Але це не врятувало положення.

Були відкриті пропускні пункти на кордоні і біля Берлінської стіни. СЄПН втратила свій вплив. З’явилася багатопартійна система. Почалися переговори з урядом ФРН про об’єднання Німеччини. Паралельно велися переговори з США, Великобританією і Францією. М. Горбачов, колишній тоді Генеральним Секретарем ЦК КПРС, був згоден з об’єднанням Німеччини. Також він не був проти її членства в НАТО. За це він отримав Нобелівську Премію Миру. 1 липня 1990 року відбулося возз’єднання Німеччини. Так закінчилася історія Німецької Демократичної Республіки.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам