Настали хвилини пекла | Історичний документ

Велися запеклі бої на Курській дузі. Всю ніч не змовкав гул моторів. Через річку Розумну в район Севрюково противник перекидав нові сили: танки, артилерію, мотопехоту. Мабуть, у цьому напрямку він і збирається розгорнути свої подальші дії. Але і ми не сиділи склавши руки, спішно готували групу, здатну відбити удар фашистів. Протитанкові полиці, самохідні гармати, зенітні дивізіони за наказом штабу корпусу пересувалися на нові ділянки. Обережно, не включаючи фар, на передню лінію одна за одною йшли вантажні машини з патронами, снарядами, мінами і продовольством.

Керівництво корпусу і дивізій, штабні офіцери і політпрацівники, як і завжди, розійшлися по частинах. Вони знайомили солдатів з останнім наказом Військової ради армії, там, де це можливо, проводили комсомольські та партійні збори.

Сам я відправився в полки, розташовані між Батрацької Дачею і Полянським радгоспом. За даними розвідки, ворог на цій ділянці перейшов до оборони. Час від часу місцевість висвітлювалася злітають у небо ракетами і було видно, як неподалік від нас обкопувались німецькі солдати. Отже, передбачення генерала Шумілова збувається — противник видихається.

Зробивши аналіз положення, що створилося, я вирішив перекинути частину дивізії полковника Козака на смугу дивізії Скворцова, північніше Батрацької Дачі. Переговорив з полковником. Він погодився, після чого відповідні частини отримали наказ про передислокацію. Там же, на північ Соловйовського радгоспу, до ранку повинен був зайняти смугу оборони полк самохідних знарядь.

Мій спостережний пункт був переведений на висоту 206,9. Це південний схід від села Мясоедово.

Ще й не розвиднілось, можна сказати, а на горизонті вже здалися фашистські стерв’ятники. До душераздирающему вию штурмовиків і пронизливим свисту падаючих бомб незабаром приєднався гуркіт артилерії. І знову, як це було вчора і позавчора, настали хвилини пекла.

Авіаційна та артилерійська підготовки показали, що сьогодні основний удар противника буде завдано в північно-східному напрямку, тобто на ділянку Мясоедово — Мелехово. Треба було вжити термінові контрзаходи.

У район Мясоедово негайно були перекинуті додаткові сили: 27-й гвардійський мінометний, 161-й гарматно-артилерійський та 262-й танковий полиці. Одночасно командир 15-ї гвардійської дивізії генерал Е. І. Василенко вивів з протилежного берега річки Корінь 47-й гвардійський полк і розташував його за смугою оборони 94-ї дивізії, а 50-й полк перевів у другий ешелон в район Аркадьевки.

Ускладнилися справи і на ділянці оборони 81-ї дивізії. В одинадцять дня один піхотний полк супротивника при підтримці 60 танків прорвався через смугу оборони 238-го полку і з ходу зайняв роз’їзд Крейда і центральну садибу колгоспу «День урожаю». Впритул наблизилися близько 40 танків і полк піхоти до Ближньої Игуменке, де стояв наш 233-й гвардійський полк.

Настали хвилини пекла | Історичний документ«катюші». Одного залпу було достатньо, щоб відразу підпалити вісім танків. Решта повернули назад.

До вечора німцям вдалося провести одну успішну операцію: 100 танків з десантниками на броні увірвалися в Мелехово.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь