Напруженість між Японією і США у 20-ті роки | Історичний документ

Після Вашингтонської конференції протягом цілого десятиліття, аж до захоплення Японією Маньчжурії у 1931 р., відносини між США і Японією залишалися нормальними.

Правда, в перший час після Вашингтонської конференції ці відносини продовжували залишатися досить холодними, якщо не сказати більше. Це, зокрема, отримало своє вираження в прийняття американським сенатом у квітні 1924 р, закону про заборону японської імміграції в США.

Під час обговорення цього законопроекту в сенаті японський посол Ханихара послав уряду США ноту протесту, вказавши на «серйозні наслідки» прийняття цього законопроекту. Ця нота, сприйнята як загроза з боку Японії, викликала величезне невдоволення в США і допомогла прихильників заборони японської імміграції в США провести цей закон більшістю 62 проти 6.

Надалі, однак, напруженість відносин між США та Японією значно ослабла.

В Японії в цей час у влади стояли переважно уряду партії кенсейкай (надалі названої минсейто), — партії більш або менш ліберальної, яка вважала за необхідне зберегти нормальні мирні відносини з іншими країнами.

Японія в цей період утримується навіть від агресії по відношенню до Китаю, цього основного об’єкту своєї агресії.

Японські імперіалісти були вимушені вести таку, як вони її називали, «негативну» політику в зв’язку з економічною слабкістю і непідготовленістю до війни. Це аж ніяк не означало, що вони взагалі відмовилися від зовнішньої експансії, зокрема по відношенню до Китаю.

Вони тільки вважали необхідним підготуватися і зібратися з силами, щоб у подальшому перейти до політики «позитивної», тобто політиці зовнішніх захоплень.

Часом японських імперіалістів, особливо японської вояччині, здавалося, що вже настав момент, коли можна відмовитися від «негативної» і перейти до «позитивної“ політики. У 1927 р. до влади прийшов лідер японської вояччини, генерал Танака. Танака вирішив покінчити з колишньою «негативної» політикою.

Він двічі відправляв у провінцію Шаньдун японські експедиційні війська для боротьби з просувалася туди південно-китайської революційною армією. Проте ця нова військова інтервенція Японії в Китаї, а разом з нею і вся «позитивна» політика Танака, зазнала краху. Політика Танака викликала величезне обурення в усьому світі, зокрема у США.

Спроба Танака перейти знову до агресії виявилася передчасною. Японський імперіалізм ще не був достатньо до цього підготовлений. Так і зовнішньополітична обстановка не була для цього досить сприятливою.

Танака довелося навіть «розписатися» у своєму «миролюбство». У серпні 1928 р. Японія підписала Паризький пакт або так званий пакт Келлога — Бріана.

Японські імперіалісти дуже добре розуміли, що перехід Японії до політики агресії неминуче викличе в кінцевому підсумку війну з США. Це повністю випливає з відомого документа — так званого секретного меморандуму Танака, доданного їм японському імператорові в 1927 р. і згодом потрапив в іноземну друк. Цей документ розкрив перед усім світом таємні плани зовнішньої агресії Японії.

У своєму меморандумі Танака писав:

Заради самозахисту і захисту інших Японія не зможе усунути труднощі в Східній Азії, якщо не буде проводити політику «крові і заліза». Але, проводячи цю політику, ми опинимося віч-на-віч з Сполученими Штатами Америки… Якщо ми в майбутньому захочемо захопити в свої руки контроль над Китаєм, ми повинні будемо розтрощити США… Але для того, щоб завоювати Китай, ми повинні спочатку завоювати Маньчжурію і Монголію. Для того, щоб завоювати світ, ми повинні спочатку завоювати Китай. Якщо ми зуміємо завоювати Китай, всі інші азіатські країни і країни південних морів будуть нас боятися і капітулюють перед нами.

Напруженість між Японією і США у 20 ті роки | Історичний документ

В іншому місці цього меморандуму Танака пише:

Маючи в своєму розпорядженні всі ресурси Китаю, ми перейдемо до завоювання Індії, Архіпелагу, Малої Азії, Центральній Азії і навіть Європи.

З цього документа випливає, що, по-перше, ще в 1927 р. японські імперіалісти виробляли свої агресивні плани, і, по-друге, вже тоді вони передбачали неминучість зіткнення з США у разі спроби здійснення цих планів.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: