Наближався час повного звільнення Білорусії | Історичний документ

З штабу фронту Ісса Олександрович їхав у піднесеному настрої. Наближався час повного звільнення Білорусії, і не за горами — вигнання фашистів з усіх захоплених районів країни.

Частини і з’єднання кінно-механізованої групи стали активно готуватися до нової рейдової операції. Після ретельної розвідки в районі Озаричи — Людвиновка провели умовні бої на місцевості і командно-штабне навчання. Кіннотники і танкісти завершували останні приготування до нелегкої походу.

Плієв намагався щодня знаходити час, щоб побувати у військах.

У 34-му кавалерійському полку його зустрів підполковник Жилін, який нещодавно вступив в командування частиною. В густому сосновому лісі біля Горбовичей козаки перед рейдом оглядали своє нехитре господарство.

І ось настав ранок 24 червня 1944 року. Густий туман висів над полями, перелісками, великими болотами Полісся.

Рівно о 7.00 загули околиці. Тисячі гармат, мінометів і «катюш» обрушили вогненний вал на позиції противника. Дві години смертоносний ураган бушував над переднім краєм фашистських дивізій. А потім, у небо піднялися червонозоряні літаки.

Темпи були стрімкими. Через кілька годин після початку операції кіннотники і танкісти обігнали армійські частини і вирвалися на оперативний простір у тилу противника.

До 26 червня, збиваючи німецькі арьергарды, плиевцы вийшли на річку Птичь. Міст був підірваний. Капітан Козлов з розвідниками знайшов брід, і вночі 40-й кавалерійський полк, переправившись на протилежний берег, кинувся до Глуску.

Гітлерівці, приголомшені раптовістю, чинили опір лише у школи і маслозаводу.

Кавалеристи Головащенко, переслідуючи фашистів, вийшли на шосе Бобруйськ — Старі Дороги, розгромивши велику колону ворожих автомашин.

У той же час інші частини кінно-механізованої групи осідлали дорогу Бобруйськ — Слуцьк в районі Симановичей. З’єднання кінно-механізованої групи перерізали основні шляхи з Бобруйська на захід, позбавивши бобруйські угрупування німців можливості підвести резерви, не дозволяючи гітлерівцям створити тут оборону. У бобруйський «котел» потрапило 6 дивізій — 40 тисяч ворожих солдатів і офіцерів.

Козаки не знали втоми в поході. За три доби пройдено з боями 115 кілометрів. Форсована річка Оресса. Дивізія Тутаринова, переслідуючи противника, досягла південно – західної окраїни Слуцька. Гвардійці 30-ї дивізії підійшли до міста з півночі, а кавалеристи 10-й зосередилися в лісах з північно-східної сторони.

Вздовж залізної дороги на Слуцьк рухався 1-й механізований корпус.

Плієв знаходився на південно-східній околиці Слуцька, недалеко від залізничного роз’їзду. До нього привели високого хлопця з густою чорною бородою. Знявши стареньку кепку, він представився:

— Зв’язковий партизанської дивізії генерала Вершигори.

Зв’язковий повідомив, що міст на річці Случ цілий, і по ньому можна вдертися в місто. Обговорили деталі настання. Партизани разом з військами повинні були взяти участь у штурмі.

Одним з перших увірвався в місто 32-й гвардійський кавалерійський полк, а слідом за ним і вся 9-а дивізія. Противник зустрів її у всеозброєнні — масованим вогнем і контратаками. Розвинути успіх не вдалося. Йшов важкий бій і на північній околиці міста.

Опускалася ніч. Вулицю за вулицею відбивав у супротивника 40-й кавалерійський полк. Але ось рух застопорився. Один з будинків, перетворений в дот, огризався лютим вогнем.

— Невже спасуємо перед однією вогневої точкою? — крикнув заступник командира полку по політчастині майор Девтерев.

Зібравши групу автоматників, він поповз з ними між грядками по городу. Підвал, звідки бив злива вогню, поруч. Девтерев схоплюється і кидає туди гранати. Гуркіт, дим, крики, і все замовкає.

Наближався час повного звільнення Білорусії | Історичний документ

Світанок ледь засірів, коли Плієв направив на позиції гітлерівців шквал артилерійського вогню. Знаряддя кінно-механізованої групи били прямою наводкою. Слідом за вогневим нальотом пішла в атаку кіннота. Командувач бачив, як, оголивши мечі, скакали козаки Тутаринова, як по мосту через Случ слідом за танками бігли партизани.

Могутнє «Ура!» поступово отдалялось до центру міста. А з півдня вже підтягувалися частини 3-го стрілецького корпусу 28-ї армії.

До полудня 30 червня Слуцьк був повністю очищений від фашистів.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: