Коротка біографія
Ім’я: Норма Джин Бейкер
Роки життя: 1 червня 1926 рік – 5 серпня 1962 рік
Держава: США
Сфера діяльності: Актриса
Найбільше досягнення: найсексуальніша актриса, секс-символ 1950-60-х років
Напевно, не буде перебільшенням сказати, що ім’я американської актриси Мерилін Монро є символом сексуальності. Не володіючи величезним акторським талантом, вона тим не менш, змогла увійти в історію, як одна з найкрасивіших жінок світу, жінок, які бажають чоловіки незалежно від їх соціального статусу. Її приємна зовнішність дала їй багато, крім одного — просто жіночого щастя. Режисери бачили в ній лише сексапільну блондинку, а вона мріяла зіграти в екранізації «Братів Карамазових». Її життєвий шлях до слави був тернистим, смерть сповнена загадок і таємниць. Але одне незаперечно — ім’я блискучої Мерилін назавжди залишиться на слуху навіть у поколінь, не бачили ні одного фільму.
Біографія
Майбутня зірка Голлівуду Норма Джин Бейкер народилася в сонячній Каліфорнії 1 червня 1926 року. Свого батька Норма не знала (справедливості заради відзначимо, що і Гледіс також не була впевнена до кінця, хто батько молодшої дочки, хоча подейкували на останнього чоловіка, Мартіна Мортенсена). У свідоцтві про народження дівчинку записали на прізвище матері — Бейкер.
Дитинство майбутньої актриси було нелегким — жила Норма в прийомній сім’ї Болендеров, тому що мати постійно пропадала на роботі. Бабуся (мати Гледіс) відмовилася прийняти у себе дочка з внучкою (старші діти до того часу жили у їх батька). Так Норма і опинилася у Болендеров. З матір’ю вона бачилася з вихідним, Гледіс оплачувала харчування, подарунки, одяг.
У якийсь момент постало питання про усиновлення Норми, але в 1933 році Гледіс порахувала, що вже достатньо міцно стоїть на ногах, і дитину вже можна забрати до себе. Однак щастя дитини було недовгим — мати незабаром відвезли в психіатричну клініку з нервовим зривом. Норму взяла до себе подруга матері, але там дівчинка прожила недовго — подруга вийшла заміж. Але знову пригоди продовжилися — Норми став домагатися чоловік подруги. Довелося покинути цю сім’ю назавжди. Вона переїхала в інший будинок — до своєї двоюрідної тітки, але один з синів також продовжив сексуальні домагання. І Норма переїхала до іншої родички — Ганні Лоуер (точніше, це була її тітка опікунки Грейс, подруги матері).
У 1942 році 16-річна Норма знайомиться з Джеймсом Доггерти, за якого незабаром вийшла заміж. Шлюб був укладений не стільки з любові, скільки за вимушених обставин ( вітчим Норми-той самий, який її домагався ще не так давно — отримав розподіл по службі в інший штат — Західну Вірджинію). Перед дівчиною знову замаячила перспектива опинитися в притулку — згідно з каліфорнійським законами, сім’я не могла вивезти її до повноліття за межі штату. Вихід знайшовся швидко — Норма просто вийшла заміж. Однак молодому подружжю було практично не про що розмовляти.
Незабаром чоловік влаштувався на роботу у флот, а сама дівчина відправилася на завод авіаційної техніки, де її в 1945 році і зазначив фотограф. Нормі запропонували невелику зарплату — 5 доларів на годину. Початок нової кар’єри моделі поклало кінець її відносин з чоловіком — Джеймсу не подобалася її нова професія, він ревнував до того, що чоловіки будуть дивитися на його красуню дружину. Подружжя розлучилося.
Незабаром Норма вже тримала в руках свій перший контракт. Відбулися і перші зміни в зовнішності — каштанове волосся стали платиновими, а ім’я скоротилося до Джин Бейкер. Кар’єра моделі йшла в гору, і незабаром дівчину помітив ділок кінобізнесу того часу — Говард Хьюз, який запропонував їй спробувати себе в кіно. Але для цього потрібно придумати ще більш яскравий псевдонім. Норма недовго думала і вирішила взяти прізвище бабусі — Монро, а перше ім’я їй дав директор кінокомпанії 20 century Fox.
Почалися спроби прорватися на великий екран
Норма (вірніше, вже Мерилін) ходила на кастинги, навчалася вокалу і танців. Перші киноопыты були малопомітними, практично нічого не дали ні кіностудіям, ні самої починаючій актрисі.
президентом США Джоном Кеннеді, а потім і його братом, Робертом. Так це чи ні — знають лише самі учасники цієї історії, які покинули цей світ дуже рано і при дуже таємничих обставинах.
Смерть Мерилін Монро
Після розлучення з Міллером Мерилін занурилася в депресію. Почалися нервові зриви (позначилася погана спадковість, що передається від матері). У великих кількостях актриса поглинала заспокійливе упереміш з алкоголем.
29 травня 1962 року вона заспівала свою легендарну пісню Happy Birthday, Mr. President, присвячену ювілею Кеннеді. Їхні стосунки вже практично перестали існувати. Але ніхто з них не здогадувався, що кінець близький.
У ніч на 5 серпня 1962 року домробітниця Мерилін прокинулася вночі і побачила світло в спальні господині. Двері були замкнені зсередини. Був тут же зроблений дзвінок лікаря актриси. Той приїхав, зламав двері і виявив тіло Монро. В її руці був затиснутий телефон. Поруч з ліжком валялися порожні пляшки з-під ліків, крові було виявлено передозування, що перевищує норму в кілька разів. Таким чином, був оголошений вердикт — самогубство (на руку зіграла і депресія останніх років, і напади відчаю і страху, про що повідав її психіатр). Але прихильники теорії змови стверджують, що зірка не покінчила з собою, а її вбили. За що-інше питання. Можливо, вона щось знала з своїх стосунків з президентом (він піде за своєю коханою вже через рік). Зірці було лише 36 років.
Мерилін Монро померла понад півстоліття тому, але її ім’я продовжує жити — в кіно, в журналах. Її образ став впізнаваним серед кінозірок Голлівуду наступних років, які зважилися копіювати Монро. Про неї пишуть книги, знімають фільми, таким чином не даючи громадськості забути про те, хто така загадкова і прекрасна Мерилін.