Коротка біографія
Ім’я: Людвіг Ван Бетховен
Роки життя: 16 грудня 1770 року – 26 березня 1827 року
Держава: Німеччина
Сфера діяльності: Музика
Найбільше досягнення: Один із найбільш популярних композиторів 19 століття, твори якого виконуються частіше за інших
Людвіг Ван Бетховен був німецьким композитором і значущою музичної фігурою в перехідний період між класичної та романтичної епохами видатний піаніст і скрипаль, він вважається одним з найвидатніших музикантів всіх часів. Його новаторські композиції поєднували вокал та інструменти, розширюючи діапазон сонати, симфонії, концерту та квартету.
Біографія
Майбутня зірка музики, Людвіг народився в німецькому місті Бонні в 1770 році. Сім’я була бідною, батько, хоч і володів чудовим голосом, не приносив у сім’ю нічого, постійно пропиваючи ті гроші, які платили йому в капелі, де він співав. Людвіг згадував пізніше, що його дитинство було безрадісним – причиною тому було не тільки відсутність грошей, але і постійні сварки батьків. Батько не соромився піднімати руку не тільки на дружину, але й на сина.
В ті роки на всю Європу гриміла слава композитора Моцарта. Батько виявив у сина музичний талант і вирішив зробити Людвіга другого Амадея (навіть якщо дитина і не горів бажанням займатися музикою). Почалися нудні і виснажливі заняття гри на скрипці та фортепіано. За найменші помилки дитині діставалося від батька. Він мріяв заробляти на сина. Єдиною справжньою помічницею Людвіга була мама, яка підтримувала його в його музикуванні, допомагала складати перші твори, записувати їх. Одночасно з музикою Бетховен починає вивчати філософію, літературу, іноземні мови.
Ще в дитинстві, багато в чому завдяки впливу батька, Людвіг заслуховувався творами Моцарта, той став його кумиром, з яким Бетховен дуже хотів зустрітися. У 1787 році його мрія здійснилася – Людвіг відвідав Відень, де його гру Моцарт оцінив по достоїнству, зазначивши, що про цього хлопчика ще заговорить весь світ. Вже тоді Бетховен славився своїми імпровізаціями в музиці. Амадей навіть погодився дати молодому молодикові кілька уроків, але навчання закінчилася швидше, ніж потрібно було – довелося повертатися в Німеччину до хворої матері.
На жаль, незабаром мати померла, і молодий композитор втратив єдиною опорою в житті. На його плечі лягли турботи про молодших братів і вічно п’яного батька. Бідність здавалася йому жахливою, не додавали оптимізму і глузування сусідів. У цей період Людвіг дав собі обіцянку, що обов’язково доб’ється успіху і стане багатим. Для початку він став давати уроки музики, а у вільний час складав мелодії.
У 1792 року Бетховен приїжджає до Відня, де заводить потрібні знайомства, бере уроки у самого Гайдна (втім, їх ділові стосунки скоро закінчилися професійних суперечок), знайомиться з Сальєрі, який дає Бетховену пропуск у віденській еліті.
«Елізі» — в 1810 році Бетховен закінчив «Елізу», хоча вона була опублікована тільки через 40 років після його смерті. У 1867 році композиція була виявлена німецьким музикознавцем, однак оригінальний рукопис Бетховена так досі не знайдена.
«Симфонія № 7» — прем’єра відбулася у Відні в 1813 році і була присвячена солдатам, пораненим в битві при Ханау. Бетховен почав складати одне з його найбільш енергійних і оптимістичних творів в 1811 році.
«Missa Solemnis» — дебютувавши в 1824 році, ця католицька меса вважається одним з кращих досягнень Бетховена. У рідко виконується п’єсі тривалістю менше 90 хвилин беруть участь хор, оркестр і чотири соліста.
«Ода до радості Симфонія № 9» — дев’ята і остання симфонія Бетховена, завершена в 1824 році, залишається найвидатнішим досягненням славетного композитора. Знаменитий хоровий фінал симфонії з чотирма вокальними солістом і хором співають слова поеми Фрідріха Шиллера «Ода радості», є, мабуть, найвідомішим музичним твором в історії. У той час як знавці насолоджувалися контрапунктической і формальної складністю симфонії, маси черпали натхнення в силі хорового фіналу і заключному заклику «всього людства».
«Струнний Квартет № 14» — струнний квартет № 14 Бетховена побачив світ у 1826 році. Тривалістю близько 40 хвилин, твір, як повідомляється, було одним з улюблених пізніх квартетів Бетховена і було описано як одне із самих невловимих музичних творів композитора.
«Місячна соната» — ще одним знаменитим твором Бетховена є «Місячна соната». Соло для фортепіано було написано у 1800-1801 рр. Присвячено було любові – колись Бетховен був закоханий у молоду дівчину, однак вона воліла Людвігу іншого музиканта.
Смерть Бетховена
Композитор помер у 1827 році у віці 56 років. Цьому передувало запалення легенів, яке супроводжувалося болями в животі. Лікарі, що проводили розтин, встановили, що і глухота з’явилася не просто так, а стала результатом захворювання тифом ще в юному віці. Ховали композитора тисячі громадян Відня, незважаючи на непогоду, вийшли на вулиці міста, віддавши данину поваги його безперечного таланту.