Кривава рука гітлерівського гестапо | Історичний документ

Твір Блохіна Никодима

Охоплені сліпою почуттям незламної могутності своєї техніки, входили німецькі загарбники в наш улюблений містечко. Горда постава, гордовитий погляд, свідомість своєї переваги над усім людом, який боязко стояв біля хвірток і воріт,— ось все те, що відразу впадало в очі, коли в Калугу входила «збройна сила Німеччини».

Важко й сумно було дивитися на яких підганяє гід німцями полонених червоноармійців. Наших кровних, близьких гнали, як рабів, не звертаючи уваги на їх виснажені сили. Через кілька годин після входу німецьких частин мені вже «пощастило» відчути «принади» німецького обирательского ока.

Кривава рука гітлерівського гестапо | Історичний документ

Необхідно, щоб цей оповіданнячко мав закінчену форму, тому я трохи скажу про те, яким радісним і нез’ясовно урочистим був день приходу Червоної Армії в Калугу.

Більше восьми діб доводилося ховатися в підвалах, льохах, чекаючи кожну мить, що снаряд проб’є перекриття і принесе з собою небажаний кінець життя. Хотілося подолати всі труднощі, щоб потім донести до людей, що не пережили цих жахів окупації, свої враження і відрази до банди головорізів.

Шкода, що організація Калуги не змогла підняти свій ідейний рівень на таку висоту в дні окупації, щоб завдати хозяйничанью німців у рідному місті відчутно шкоди.

Ніякого забезпечення не було надано жителям, хоча б для напівголодного існування.

За відмову від роботи загрожувала висилка з міста і досконалий відрив від сім’ї.

Важка доля батьків, яким боляче було дивитись на маленьких дітей, жують палену пшеницю: їм доводилося згнітивши серце йти добувати трохи грошей для прожитку своїх крихт…

Але скінчено з спогадами. Похмурі думки тепер тільки надовго залишаться в пам’яті, але зловісні дні окупації минули; місто вступає в нормальне життя, якщо вже не вступив.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам