Концтабір Дахау | Історичний документ

Дахау (Баварія). Тут концтабір був заснований ще в 1933 році. Табір цей став місцем страти багатьох тисяч політичних в’язнів, в тому числі значної кількості поляків. Він був обладнаний газовими камерами, крематоріями та перебували поблизу стрільбищем — для масових вбивств. Звільнений був американськими військами 29 квітня 1945 року.

Починаючи з осені 1941 року тут проводилися масові страти радянських військовополонених, переважно офіцерів. Майже щодня прибували сюди ешелони з закритими вагонами, набитими полоненими. Вагони ці розвантажувалися ночами. Полонених групами по 400-500 людей відправляли на стрільбищі.

Тут їм наказували роздягтися (шкода обмундирування!), після чого розстрілювали з автоматів. Близько 10% чисельного складу транспортів на короткий час залишали в живих, після чого розстрілювали та цих останніх, а хворих з їх числа, які перебували в лазареті, умертвляли ін’єкціями бензину. З часом гітлерівці відмовилися від розстрілів за межами табору, і страти відбувалися поблизу крематорію.

У вересні 1944 року перед бараками крематорію були розстріляні 94 вищих радянських офіцера, в тому числі два військових лікаря, які до цього працювали у табірному шпиталі Дахау. За іншими джерелами, справа йде про 97 офіцерів, з яких один названий по імені: це Олексій Кириленко, офіцер, корнетист табірного оркестру.

Д-р Блаха оцінює число розстріляних у 1942 році радянських військовополонених у 5-6 тисяч. Д-р Карл Рюдрих, також колишній в’язень, повідомляє, що число розстріляних з осені 1941 року до початку 1943 року радянських військовополонених склала 4500 чоловік, а всього в Дахау розстріляно понад 7000 радянських полонених. У той же час Франц Вейгель, який також був в’язнем Дахау, говорить про 12 тисяч (згідно з обрахованими в’язнями комплектів обмундирування російської).

Д-р Блаха повідомляє, що в квітні 1945 року, перед самим звільненням табору, гітлерівці розстріляли в Дахау двох французьких генералів, імена яких він не міг згадати.

Дора-Нордхаузен. Концентраційний табір Дора спочатку був філією Бухенвальду, але з січня 1944 року його перетворено на самостійний табір. Він був розташований поблизу міста Нордхаузена (близько 40 тисяч жителів), на південних схилах Гарцу, у старій покинутій шахті. На великій глибині під землею в довгих штольнях були влаштовані величезні цехи, сполучені між собою десятками спеціально пробурених тунелів. Тут влітку 1943 року був організований завод з виробництва «чудодійного зброї» — снарядів «Фау-1» і «Фау-2».

Табір і підприємство Дора побудували руками в’язнів концтаборів: у виробництві були задіяні майже виключно політичні в’язні близько 30 європейських національностей, причому друге місце за чисельністю (після росіян) займали серед них поляки. В’язні були розміщені в 31 таборі, розташованому на різному видаленні від місця роботи в штольнях.

Значне число робочих жило в самій шахті, протягом довгого часу — зазвичай до самої смерті — вони не бачили денного світла. Тільки в одному кам’яному гроті «жило» 3500 в’язнів. Смертність серед які жили і працювали в шахті ув’язнених була жахливою.

Концтабір Дахау | Історичний документ

У січні 1944 року кількість загиблих тут склало 800 чоловік, у лютому — при загальній чисельності 50 тисяч в’язнів — 3500, а в березні — 5000.

Коли 11 квітня 1945 року американці вступили в Норд – хаузен, вони знайшли навколо цієї «диявольською фабрики» і приміщень в’язнів понад 2 тисячі непохованих трупів.

Серед в’язнів Дори перебувало багато французьких, італійських і радянських військовополонених.

Флоссенбюрзі. Концтабір Флоссенбюрзі був зданий в експлуатацію у квітні 1940 року. Він мав понад 70 філій (Aussenkommandos), з яких Герсбрук, Литомежице, Оберштаублинг, M?lsen і Залль вважалися самими гіршими. Більшість ув’язнених, яких зігнали сюди майже з усіх країн Європи, складали росіяни та поляки. Тільки протягом останнього року існування цих таборів-філій загинуло в основному таборі та його філіях 14 739 чоловіків і 1300 жінок.

Проте навіть ці цифри ще не є повними і остаточними, враховуючи, що вони були засновані на офіційних записах і не брали в розрахунок масових таємних страт, які мали місце в цих таборах. Тому загальне число страчених там жертв, зазначене відразу після війни, — «понад 29 тисяч», — представляється надто заниженими.

В концтабір Флоссенбюрзі передавали для знищення відібраних «небажаних» радянських полонених з XIII військового округу (Нюрнберг).

Серед жертв табору Флоссенбюрзі виявилося в загальній складності близько 2 тисяч радянських полонених, з яких в живих залишилося тільки… 102 людини! В березні або квітні 1945 року тут було повішено 15 американських і англійських парашутистів, схоплених під час спроби вибуху мостів.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам