По шляху свого проходження, а також у процесі життєдіяльності на новому місці проживання хунны швидко і легко спілкувалися і навіть змішувалися з іншими народами і племенами. Так, до моменту переселення гунів у Поволжі та Приураллі тут жили фінські племена. В результаті такого синтезу деякі зміни зазнали зовнішній вигляд і культура хуннов.
Вторгнення гунів у європу
У зв’язку з цим прийнято розрізняти центральноазіатських хуннов і східноєвропейських гунів. Якщо про перших ми знаємо завдяки китайським джерелам, то про друге нам відомо з праць європейських авторів. Примітно, що з моменту своєї першої появи у Східній Європі в середині ІІв. і до середини IVв. про гунів немає будь-яких відомостей.
По всій видимості, протягом двохсот років продовжував йти потік кочових народів зі сходу, який вливався в гунської етнос, до тієї пори, поки цей конгломерат не досяг критичної маси, що вимагає виплеску зовні. Такий виплеск відбувається в 60-х роках IV століття, коли гуни переходять Волгу і починають просуватися в Європу. Тут вони в першу чергу зіткнулися з аланами й готами.
Тюркського каганату.