Інтерес людини до своєї мови, можна вважати, виник вже в найвіддаленіші часи. Проте, інтерес його був досить однобічним. Найбільше йому хотілося знати, чия мова краща, а чий гірше. Хоча, втім, таке ставлення до мови не викорінено і в наші дні. Не підлягає сумніву, що кожному ближче і миліше свою мову, і свою ж здається йому найкращим і найдосконалішим. В давнину це здавалося, напевно, само собою зрозумілим. Відомо, що народи з давніх цивілізацій, всі без винятку вважали себе пупом землі, а інших — варварами, тому і мова їхня вважався непридатним для спілкування.
Стародавні греки багато чому навчилися у єгиптян, захоплювалися їх досягненнями, однак, незважаючи на все це, єгипетський мову більшість грецьких письменників вважало варварським. Давньоєврейські релігійні діячі вважали, що першою мовою в світі був єврейський. Згідно з їх твердженнями, прабатька людей Адама сам бог навчив єврейській мові, і тому і Біблія написана на мові бога.
П’ять-шість тисяч років тому в стародавньому Шумері чоловік знайшов спосіб закріплення на твердому предметі слів, вимовних «на вітер». Сьогодні ми це називаємо листом, писанням. Таким чином у світі з’явилося надійне засіб, за допомогою якого можна встановити, хто, коли і якою мовою говорив.
Якщо б ми в питанні з’ясування зародження тих чи інших мов спиралися тільки на цей засіб, то довелося б нам констатувати, що перша мова у світі з’явився яких-небудь п’ять-шість тисяч років тому. Тоді самим «старшим» за народженням був би не індоєвропейська, а шумерська мова.
Однак і такий метод встановлення дати зародження мови був би не найдосконалішим. Той факт, що перші письмена написані на шумерському, не може служити надійним аргументом для оголошення шумерського найдавнішою мовою в світі. По-перше, не всі таємниці походження мови відомі сучасній людині. Може так статися, що в один прекрасний день вчені виявлять абсолютно невідомі досі письмена на невідомій мові і вони виявляться більш давніми, ніж шумерський клинопис. По-друге, цілком припустимо, що шумерську винайшли клинопис не самі шумери, а представники іншого народу, які панували до шумерів у Дворіччі. Шумери могли використовувати лише досягнення своїх попередників. До речі, в науці є і такі припущення.
Таким чином, висунуті компаративистами «точні» дати походження тих чи інших мов і мовних сімей побудовані на фундаменті з піску.