Жаркі бої розгорілися за місто Медвежогорськ. Та в цих боях яскраво себе проявили багато радянські воїни. На одній сопці фашисти чинили особливо запеклий опір. Командир взводу 1070-го стрілецького полку лейтенант Котельников прийняв рішення обійти сопку праворуч, осідлати дорогу, знищити засіли на висоті фашистів. Сміливим маневром воїни увірвалися на висоту, знищивши до взводу фінів.
Єфрейтор Маркєєв першим увірвався в траншею ворога. Фіни намагалися захопити його в полон. Бувалий воїн не розгубився. Він впритул з автомата розстріляв кілька фашистів, а одного взяв у полон. Здавши полоненого, Маркєєв знову був у бою і, поранений в руку, не залишив поле бою.
Снайпер молодший сержант Горіхів лише в одному бою знищив сім ворожих солдатів і одного офіцера. Геройство і мужність виявив у боях за рідне місто снайпер сержант Федір Георгійович Богоявленський.
Герої розвідники
У липні 1942 року В 1072-й стрілецький полк дивізії прибув з поповненням боєць Богоявленський. В той час дивізія перебувала в обороні. 1072-й полк обороняв по східному березі Біломорсько-Балтійського каналу на ділянці між 7-м і 5-м шлюзами.
Палаючи ненавистю до фашистським загарбникам, Федір Богоявленський за короткий термін вивчив снайперську гвинтівку, щоб помститися ворогові. За час перебування полку в обороні снайпер Богоявленський винищив зі своєї гвинтівки більше 30 фінських солдатів, двох офіцерів і одного снайпера.
У червні 1944 року частини 313-ї стрілецької дивізії перейшли в рішучий наступ. Прорвавши оборону противника на рубежі Біломорсько-Балтійського каналу, полки дивізії 22 червня вийшли до сильно укріпленого рубежу оборони противника.
Всі спроби оволодіти укріпленим районом з ходу не увінчалися успіхом. Фіни побудували на цьому рубежі десятки дотів. Особливо сильно були укріплені висоти в районі санаторію, де наступав 1072-й стрілецький полк.
Розвідка, вислана в район санаторію, не змогла виконати завдання і повернулася, так як супротивник прострілював всю попереду лежала місцевість.
Артилерійські розвідники 1-го дивізіону 856-го артилерійського полку Панів і Захаров протягом всього бою перебували в бойових порядках стрілецьких рот, швидко виявляли цілі і вміло коригували вогонь гармат дивізіону.
Коли фашисти в бою 22 червня намагалися захопити Панова і двох бійців у полон, він викликав вогонь на себе. Залпом дивізіону було знищено до 20 ворожих солдатів. Сам Панов отримав незначне поранення і через два тижні повернувся в стрій.
З честю виконав наказ односельців командир гармати полкової артилерії 1068-го стрілецького полку, колишній голова сямозерского колгоспу Пряжинского району карел Варламов Іван Тимофійович. Вогнем своєї гармати він розбив ворожу гармату, зруйнував 6 вогневих точок, знищив 4 кулемети і 28 фашистських солдатів. Батьківщина високо оцінила ратний подвиг героя, нагородивши його орденом Червоної Зірки і медалями.
Виняткову майстерність, героїзм і відвагу проявили в боях за Медвежогорськ артилеристи 45-мм батареї старшого лейтенанта Турова. Встановивши знаряддя на третьому поверсі будівлі готелю, батарея вела вогонь прямою наводкою і приборкала вогонь шести ворожих станкових кулеметів, двох 75-мм гармат, розбила дзот противника.
В бою особливо відзначився командир гармати сержант Зорихин і навідник єфрейтор Пистулов. Двома прямими влученнями в амбразуру доту вони вивели з ладу ворожу гармату 122-мм калібру. Фіни почали з дзоту обстрілювати знаряддя кулеметним вогнем. Швидко перекатив знаряддя в сусідню кімнату, Зорихин відкрив вогонь по ворожому кулемету. Снаряди лягали точно по цілі. Через хвилину кулемет противника замовк.
Так артилеристи прокладали шлях піхоті, йде на штурм ворожих укріплень.