Хто з нас не дивився чудовий фільм Тетяни Ліознової «Сімнадцять миттєвостей весни». Блискуча гра акторів показала, що робота розвідника – небезпечне заняття. А обчислити шпигуна, особливо дуже талановитого – завдання не з простих. Саме цим, крім всього іншого, пов’язаного зі шпигунством, і займався один з головних героїв фільму, прекрасно зіграного Леонідом Броньовим.
Звичайно ж, мова йде про Генріха Мюллера – начальника гестапо.
«- Штірліц йде по коридору.
— По якому коридору?
— По нашому. Штірліц йде по нашому коридору.
— А куди він йде?»
Дитячі та юнацькі роки
Генріх Мюллер народився 28 квітня 1900 року в Мюнхені. Його сім’я не відрізнялася аристократичним походженням – навпаки, була найпростішою. Батько служив у жандармерії. У нього ще була сестра Анна, яка померла відразу після народження. Тому вся увага приділялася єдиному синові. Напевно, воно й зіпсувало характер майбутнього начальника гестапо – вчитель в школі дав вельми невтішну характеристику дитині – він часто брехав, був розбещений.
Після закінчення середньої школи Генріх влаштувався помічником майстра на авіаційному заводі. Як раз в цей час починається війна, але з-за відсутності досвіду юного Мюллера не беруть на передову. Тільки через 3 роки, закінчивши навчання, він зміг записатися добровольцем на фронт. Останній рік війни служив льотчиком.
Незважаючи на досить дорослий вік – 17-18 років – Генріх Мюллер залишався пихатим і спраглим уваги будь-яку ціну. Кілька разів він ризикував життям, здійснюючи небезпечні нальоти на ворожі території. За свою безрозсудну відвагу він був нагороджений Залізним Хрестом.
Після закінчення війни Генріх Мюллер приєднався до поліції в Мюнхені і незабаром заробив репутацію слідчого, не скутого ніякими правовими нормами. Особливо діставалося комуністам, яких Мюллер ненавидів. Незабаром на талановитого юнака звернули увагу майбутні «гончі пси» Третього Рейху Генріх Гіммлер і Рейнхард Хейдрих, які стояли на чолі СС. У 1920-х роках Мюллер став працювати у відділенні політичної поліції – в його обов’язки входило стеження за комуністами.
Співпраця з Третім Рейхом
У 1933 році Гіммлер і Хейдрих вирішують об’єднати німецькі регіональні підрозділи поліції, створивши національну політичну поліцію — Geheime Staatspolizei, або гестапо.
Мюллер став членом СС в наступному році і досить швидко піднявся по службовій драбині – йому дали звання обер-інспектора поліції. У 1939 році гестапо і підрозділи поліції були об’єднані в Головне управління безпеки Рейху, і саме Мюллер став на чолі.
холодної війни між США і СРСР, і всім стало не до нього.
Так що ж насправді сталося з керівником таємної поліції? Загинув він у травні 1945 року або успішно втік від правосуддя завдяки чийсь допомоги? Припущень багато – багато описували своїх сусідів або просто підозрілих осіб, як Генріха Мюллера. В архівах ЦРУ і КДБ також знаходяться документи, що відкривають завісу таємниці смерті Генріха. Але поки вони зберігаються під грифом «таємно», так само прихована і правда про те, як прожив свої останні дні легендарний розвідник.