Сполучені Штати Америки знали чимало відмінних політиків, воєначальників, банкірів. Звичайно, такі люди є в будь-якій державі, не потрібно думати, що Штати в цьому плані якісь особливі.
Проте серед всієї плеяди знаменитих і талановитих виділяються кілька політиків, які створили імідж ідеальної країни, що володіє силою і владою вершити долі усього світу. Один з них — тридцять другий президент США Франклін Делано Рузвельт.
Ранні роки
Майбутній американський лідер народився 30 січня 1882 року в родині Джеймса Рузвельта. Дитинство провів у родинному маєтку в Гайд-Парку біля річки Гудзон. Предки Франкліна були голландцями за походженням — прізвище Рузвельт є американізованим варіантом «Ван Розенвелт», що в перекладі означало «поле троянд». Першопрохідці-представники даної прізвища ступили на незвіданий континент ще в 17 столітті і відразу ж зайнялися бізнесом — побудували завод по переробці цукру.
Можна сказати, що сім’я Рузвельтов була однією з найстаріших і шанованих в країні. І, звичайно, багатою. Так що юний Франклін ні в чому не знав відмови.
Батьки намагалися приділяти утворенню достатньо уваги — майбутній лідер нації займався іноземними мовами, музикою, танцями, подорожував з мамою і батьком (благо фінанси дозволяли). У перші роки хлопчик займався з педагогами вдома, потім у 1896 році його відправили в приватну школу Гротоне.
Після отримання середньої освіти настала пора вибирати вуз. Зрозуміло, куди міг вчинити багатий нащадок з таким родоводом? Тільки в самий престижний університет, яким став Гарвард. Але Франклін любив вчитися, тому після випуску з Гарварду вступив до Колумбійського університету, з якого вийшов вже дипломованим юристом. Ці знання дозволили йому розпочати юридичну кар’єру в Манхеттені.
Але найбільше його вабила політика. І не дивно. Адже його родичем був Теодор Рузвельт, якого Франклін обожнював. Тому через деякий час він вирішує спробувати свої сили на цьому поприщі.
Кар’єра в політиці
Перший успіх прийшов до Рузвельта вже в 1910 році, коли він став кандидатом від демократів у конгресі штату Нью-Йорк. Він постійно їздив по всьому штату з виступами, своїми промовами підштовхуючи людей йти на вибори. Його виступи мали величезний успіх. Вже в наступному році він стає членом масонської ложі.
Талановитого хлопця помітили в кабінеті майбутнього президента Вудро Вільсона і запросили взяти участь в організації виборів. Після перемоги Вільсона Рузвельт стає міністром військово-морських сил країни. Однак він не залишав спроб пробитися в Конгрес — в 1914 році він знову виставив свою кандидатуру, проте програв.
Не втрачаючи надію, Франклін продовжив роботу на військовій ниві, роз’їжджаючи по країні: відвідував військові бази, місця битв флоту США, а також заводи, де створювалося спеціальне обладнання для зміцнення військово-морського потенціалу.
У 1920 році Рузвельт знову спробував пробитися у вищі ешелони влади — висунув свою кандидатуру на пост віце-президента. Але знову програв.
Треба відзначити, що в цей період демократична партія переживала не кращі часи: президент був паралізований, не міг брати участь у житті США в повному обсязі. Республіканці все більше і більше приваблювали народ.
Але біда не приходить одна — у 1921 році Рузвельт відпочивав на березі Атлантики і кілька раз купався в дуже холодній воді. Внаслідок цього розвинувся поліомієліт, який прикував 39-річного політика до інвалідного крісла. Звичайно, були і заняття фізкультурою, масажі, приймання ліків, але повного відновлення добитися так і не вдалося — без інвалідного крісла Франклін практично не міг рухатися. З-за цієї проблеми довелося залишити політичну арену на 8 років.
У 1928 році проходять вибори губернатора від штату Нью-Йорк, в яких Рузвельт нарешті здобуває перемогу. На цій посаді він проводить два терміни, що свідчить про високий авторитет. Крім основних справ Франклін займається і іншими обов’язками, наприклад, він був членом різних організацій, пов’язаних з військово-морськими силами, географічного суспільства і багатьох інших.
Саме з його ім’ям пов’язана чорна сторінка історії США —економічна криза, що почалася в 1929 році. Будучи губернатором і багатою людиною, Рузвельт намагався робити все можливе для того, щоб люди, які потрапили в біду, змогли пережити важкі часи.
Був навіть створений спеціальний фонд допомоги. Таким широким жестом він хотів не тільки допомогти людям, але і заробити очки для майбутніх виборів. І виявився правий — потенційні виборці перейнялися до нього з великою симпатією.
Президент
У 1933 році проходять вибори президента США, на яких Рузвельт здобуває перемогу. Його виборча кампанія представила на суд громадян програму «Новий курс», який повинен був остаточно вивести країну з кризи, а також уникнути тих помилок, які призвели до фатальної дати.
Треба сказати, що фінансова система перебувала в жалюгідному стані — банки збанкрутували, фермерство заборгувало величезну суму грошей, безробіття досягло рекордних 25%. Воістину тут потрібен був лідер і його тверда рука.
Саме таким і став Рузвельт. У перші три місяці він провів грошову реформу, почавши потихеньку піднімати економіку. Було проведено рефінансування фермерських господарств, відновлена робота банків. Сільське господарство було повністю взято під контроль держави.
Що стосується безробіття, то і тут Рузвельт не залишає людей без уваги — створюються спеціальні фонди допомоги безробітним, профспілки. На відміну від інших президентів до і після Рузвельт був більш відкритий для громадян, постійно спілкуючись з ними по радіо.
Чимало уваги приділялося зовнішній політиці. У листопаді встановлюються дипломатичні стосунки з Радянським Союзом. Також США простягають руку дружби головному сусідові — Латинській Америці.
В цілому, Рузвельт вважав політику нейтралітету. Однак не завжди це йшло на користь Америці — невтручання у конфлікти європейських, африканських і арабських країн, а отже, відсутність поставок зброї призвели до падіння виробництва та експорту, що не дуже добре позначалося на економіці країни. Рузвельт змінив свою думку лише в 1940 році, коли в Європі вже вирувала Друга світова війна.
США не брали активної участі в бойових діях до розгрому військово-морської бази Перл-Харбор японцями. Після цієї трагедії Америка офіційно вступила у війну на правах учасника. Рузвельт вважав за краще спостерігати за СРСР і за можливості співпрацювати зі Сталіним. Він шукав різноманітні шляхи розв’язання проблем країн-союзниць, відвідував конференції, зустрічався з лідерами.
У 1944 році він переобирається на четвертий президентський термін — такого не бувало ні до нього, ні після. Війна ще триває, тому Рузвельт приділяє обороні і союзу з іншими країнами велику увагу. Однак здоров’я президента стає все гірше і гірше. 12 квітня 1945 року стався крововилив у мозок, від якого Рузвельт помер. Він не дожив місяця до повної перемоги над фашистською Німеччиною.