Франческо Морозіні народився 26 лютого 1619 року — виходець з давнього венеціанського роду, члени якого були дожі Венеції, дали багато відомих в історії державних діячів.
Міжнародне становище Венеції до появи на європейському політичному театрі турків-османів було досить стабільним.
Турки цю стабільність підірвали, і в Європі теж моментально з’явилася маса ворогів Венеції, які кидали жадібні погляди на її багатства.
Наступальними військовими силами Венеція не мала і могла боротися зі своїми недругами тільки дипломатичним шляхом, що і робила досить успішно.
Саме мистецтву своїх дипломатів Венеція зобов’язана тим, що навіть у 1510 році під час ураження її при Аньяделло не втратила своїх територіальних володінь.
Небезпека для неї різко посилилася, коли Іспанія твердо зміцнилася в Північній Італії.
З цього моменту сусідство іспанців і турків стало постійною загрозою для Венеції. І, як наслідок, в 1540 році Венеція втратила частину своїх володінь у війні з турками.
У 1645 році турки знову напали на Венецію, намагаючись заволодіти островом Кіпр, що належав тоді Венеціанській республіці.
Військова кар’єра
Героїчною обороною острова тоді керував Франческо Морозіні. Але сили були надто нерівними, і острів довелося віддати османам. Франческо Морозіні, на щастя, не порахував це смертельної трагедією, а став готуватися до реваншу і в битві при Накосе розбив турків.
В 1651 році, командуючи флотом, завдав ще одного нищівного удару. У 1668 році Франческо Морозіні організував героїчну захист фортеці на острові Канді.
Фортеця витримала цілих 18 місяців турецької облоги, і тільки спалахнули в ній епідемії і почався голод змусили Морозіні здати острів разом з фортецею.
З 1684 по 1688 рік Франческо Морозіні брав участь у завоюванні Пелопоннесу і Афін. За цю успішну кампанію йому було присвоєно звання генералісимуса і титул «Пелопоннеський». А взагалі Франческо Морозіні чотири рази призначався генералісимусом — 1668, 1681, 1684 та 1694 роках. Кожен раз, коли Венеції загрожували турки!
У 1687 році поблизу Дарданелл він остаточно розбив турецьку армію і флот, змусивши османів назавжди відмовитися від завоювання Венеціанської республіки.
Морозіні перемогами над турками так прославився у своїй республіці, що в 1688 році став дожем Венеції і правил нею по 1694 рік, аж до своєї смерті.
Дож — так іменувався глава Венеціанської республіки, що існувала з VII по XVIII століття. Аналогічно іменувався і правитель Генуезької республіки у XIV — XVIII століттях. Дож обирався довічно, а в Генуї з 1528 року — на два роки.