Формування «Крилатої піхоти» | Історичний документ

У 1931 році формується в Ленінградському військовому окрузі досвідчений парашутно-десантний загін. Це вже був не випадковий імпровізований загін парашутистів. Він мав тверді організаційні форми військового підрозділу.

У серпні того ж року загін двічі десантувався під командуванням Мінова на радянських літаках ТБ-3. На початку вересня 1931 року загін перекинули з-під Ленінграда, де він знаходився, в Київ для участі в окружних маневрах.

10 вересня тридцять збройних парашутистів успішно приземлилися в районі Могильовки під Києвом. Одночасно з десантниками вперше скидалися на вантажних парашутах дві гармати ДРП і інша зброя.

Після навчань на Україні загін повертається до свого місця розташування, причому з ходу десантується на подібних навчаннях під Ленінградом. Далі цей загін протягом перших двох років брав участь у навчаннях і маневрах військ ряду інших військових округів.

Невдовзі досвід ленінградців ліг в основу створення батальйонів особливого призначення.

Життя і навчання перших повітряних десантників можна було порівняти з науково-дослідною лабораторією, де ретельно вивчалися питання теорії і практики повітряно-десантного справи. Ми не мали і не могли вчитися в інших армій, так як першими вирішували народилася повітряно-десантну проблему, повну великих, але ще не вивчених несподіванок і можливостей.

Так в нашій країні практично була здійснена ідея використання повітряних десантів та створено новий рід військ — повітряно-десантні війська. Їх подальший розвиток і вдосконалення йшло відповідно до вимог радянської військової науки і планів організаційного будівництва Збройних Сил.

Починаючи з 1934 року вже не дрібні загони, а великі з’єднання стають безумовними учасниками всіх навчань Червоної Армії. У своїх планах і задумах військове командування надавало важливе значення повітряним десантам.

На осінніх навчаннях під Муромом 1936 року був викинутий наймасштабніший парашутний десант у кількості понад 2000 чоловік. У цьому навчанні також взяли участь 150 курсантів Всесоюзного парашутного центру Тсоавіахіму під командуванням майстрів спорту СРСР капітанів А. Білоусова і М. Забєліна.

Формування «Крилатої піхоти» | Історичний документ

Зарубіжні військові фахівці і кореспонденти буржуазної преси, присутні на навчаннях Червоній Армії, змушені були визнати провідну роль Збройних Сил СРСР у розвиток та застосування повітряних десантів.

Радянські військові теоретики вважали, що вміло висаджений у ворожий тил батальйон парашутистів варто дивізії, що діє з фронту.

Технічна база, створена в перших двох п’ятирічок, забезпечувала можливість подальшого розвитку повітряно-десантних військ. Червона Армія вже в передвоєнні роки мала першокласними важкими літаками, найкращими в світі парашутами для людей і вантажів, а також різними літаковими підвісками для перевезення десантних вантажів, озброєння, боєприпасів, автотранспорту, легких танків та ін. Головне ж були люди, відважні воїни, люблячі парашутне справу і віддані своїй Батьківщині.

Правильне рішення задачі про організаційну структуру молодих повітряно-десантних військ, їх озброєння та спорядження було можливо тільки на основі наукового передбачення, глибокого розуміння тієї ролі, яку вони будуть грати в майбутній війні. Радянська військова наука успішно вирішила всі ці питання. Так народилася «крилата піхота».

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам