Фелікс Густав Соссье народився в 1828 році, а Едуард Жамон — у 1831 році. Їх військові кар’єри дуже схожі, вони діяли в один час, в одному місці. Тому і розповідь відразу про обох.
Військові кампанії Соссье і Жамона
І Соссье, і Жамон починали свою кар’єру в Кримській війні 1853-1856 років при облозі Севастополя. Після її закінчення Фелікс Густав Соссье став командиром 41-го піхотного полку. З 1870 року він воював у складі французьких експедиційних сил спочатку в Африці, потім — в Італії, пізніше — в Мексиці. Тут Соссье потрапив у полон.
Едуард Жамон також брав участь у колоніальних військових кампаніях, які організовувала Франція, але уникнув полону.
Феліксу Соссье незабаром вдалося бігти з полону, і він знову на службі. У 1871 році він став генералом і очолив каральний корпус французів, спрямований для придушення арабів в Алжирі та Тунісі. З завданням він успішно впорався і потім служив в Парижі. Тут генерал поринув у політичну боротьбу, став навіть депутатом парламенту. Коли ж на одному із засідань в парламенті Фелікс Соссье виступив з критикою монархічного режиму і підтримав кандидатів-республіканців, то був негайно звільнений з армії. У 1878 році він знову повернувся на службу вже в якості дивізійного генерала. Через рік, він став командувачем 19-м корпусом французької армії.
Військовий губернатор Парижа і дивізійний генерал
Ще через пару років, в 1881 році, Фелікс Густав отримав призначення на посаду головнокомандуючого військами в Алжирі.
Діяв він дуже енергійно і зумів поставити Алжир і Туніс під французький протекторат. У 1884-1897 роках Фелікс Густав Соссье командував усією французькою армією, мав чин генералісимуса і одночасно був військовим губернатором Парижа.
Едуард Жамон в 1885 році був у чині дивізійного генерала і командував французькими військами в Тонкине. Завдяки своєму полководческому таланту, Едуард Жамон зміг тут стабілізувати становище і зміцнити престиж Франції. Повернувшись в Париж, Едуард Жамон отримав чин корпусного генерала і командував корпусом — спочатку в Ліллі, потім в Шалоні. У 1895 році Жамон був призначений генерал-інспектором французької армії і тим ставилося головнокомандувачем у разі війни. У 1897 році Едуард Жамон був призначений на місце Фелікса Густава Соссье, а одночасно — військовим губернатором Парижа. Тоді ж він і отримав чин генералісимуса.