Фелікс Дзержинський, який став одним із засновників Надзвичайної комісії, політичної поліції в Радянському Союзі для боротьби з опозицією, народився 11 вересня 1877 року недалеко від Мінська в збіднілої польської сім’ї на території Російської імперії.
Виховувався він в католицьких традиціях, і до 16 років Дзержинський серйозно планував стати священиком. Однак незабаром майбутній голова ЧК перейшов до табору революціонерів і переглянув своє світогляду в бік атеїзму і бажання швидких змін в країні.
У загальній складності в царських тюрмах і засланнях Фелікс Дзержинський провів близько 11 років.
Сучасники відзначали той факт, що перший голова ЧК відрізнявся крайньою педантичністю і вмінням оперативно зникати з поля зору царських правоохоронних органів.
Кар’єра першого чекіста
Коли відбулася Жовтнева революція 1917 року Дзержинському було 40 років, він уже хворів на туберкульоз і був фізично і морально слабкою людиною. Однак під час подій в Петрограді Дзержинський командував захопленням пошти і телеграфу.
У грудні 1917 року уряд Радянської Росії на чолі з Леніним прийняло рішення створити політичну поліцію для боротьби з опозицією. Так з’явилася Всеросійська надзвичайна комісія.
Цей орган був предтечею могутнього НКВС, а потім і КДБ. Ця структура займалася боротьбою з ворогами революції, але найчастіше радянська влада використовувала ЧК для знищення будь-якого супротивника.
Ленін особисто рекомендував Дзержинського на посаду голови ЧК. Ця організація незабаром розгорнула масовий терор по відношенню не тільки до політичних противників більшовиків, але і до мирного населення, яке чинило опір економічних заходів уряду.
Діяльність «Залізного Фелікса» на посаді керівника таємної поліції
За відданість революційним ідеям Дзержинський від своїх колег по партії більшовиків отримав прізвисько «Залізний Фелікс».
Нібито саме він сказав знамениту фразу «чекіст повинен мати холодну голову, гаряче серце і чисті руки».
Пізніше радянська пропаганда постійно використовувала цю фразу для підвищення авторитету НКВС і КДБ в суспільстві.
Фелікс Дзержинський мав безпосереднє відношення до організації «Червоного терору», який став трагічним періодом в історії Росії.
В країні почалися арешти громадян, причому затримували і згодом розстрілювали не тільки противників більшовиків, але й мирне населення.
«Залізний Фелікс» особисто вивчав багато справ, які вела ЧК. Він практично жив у своєму московському кабінеті і навіть наказав поставити туди свою ліжко для відпочинку.
За найскромнішими підрахунками, чекісти стратили від 50 тисяч до 500 тисяч людей за час керівництва Дзержинського.
ВЧК після Громадянської війни та внесок Дзержинського в її реорганізацію
Після завершення Громадянської війни 1922 року ВЧК було скасовано, пізніше на її основі виникло ОДПУ, яке стало виконувати такі ж функції боротьби з інакодумцями. Сам Дзержинський у цей час займався реалізацією програми створення трудових таборів для бездомних дітей.
Паралельно «Залізний Фелікс» на чолі ОГПУ і Наркомату шляхів сполучень вів боротьбу з корупцією і вирішував транспортні проблеми в країні.
У лютому 1924 року Дзержинський отримав посаду голови Вищої ради народного господарства.
Після смерті Леніна в цьому ж році Фелікс Едмундович організовував похорон вождя і виступив ініціатором його бальзамування.
Сам «перший чекіст» помер 20 липня 1926 року від серцевого нападу, його поховали в Москві біля Кремлівської стіни. У серпні 1991 року пам’ятник Дзержинському в Москві біля будівлі КДБ було знесено, ця подія ознаменувала собою закінчення радянської епохи.