Фашистський розділ Югославії | Історичний документ

Відразу ж після окупації гітлерівцями Югославії почався торг між болгарським урядом і Гітлером за найжирніші шматки. В нагороду за видачу Німеччини своєї країни болгарське уряд отримав право зайняти більшу частину Македонії, раніше входила до складу Югославії.

Населення Македонії боролося за незалежну Македонію: македонці, як і серби, і хорвати, ненавидять агентів німецького та італійського фашизму. Але нинішні правителі Болгарії, продалися Гітлеру та Муссоліні, холопствуя перед ними, тримають Македонію під своїм фашистським ярмом. Не згадуючи навіть про надання їй автономії, як раніше обіцяли болгарські ревізіоністи, болгарська реакція «утихомирює» Македонію за вказівкою Гітлера. Почалося це «утихомирення» з вигнання і знищення всіх сербів і з тероризування самого македонського населення. Головне військове управління країною залишається в руках фашистської Німеччини, так само як і в Болгарії. Німецькі окупаційні влади, спираючись на болгарську адміністрацію, по-звірячому грабують Македонію.

Жахи гітлерівського національного гніту випали на долю населення північній частині Словенії, яка була приєднана до Німеччини. Фашистські «расові теоретики» вважають словенів «важко покоряемым» і «некультурним народом». Все минуле розвиток словенської культури вони вважають «наслідком німецької колонізації», словенські міста—«німецькими». «Наше завдання полягає в тому, щоб відновити німецький характер краю»,—заявляє гітлерівська друк.

Виходячи з цього, німецькі фашисти вигнали з одного тільки міста Марібор 15 тисяч словенів, конфіскувавши все їх майно. Словенських селян зганяють з оброблюваних ними земель і на їх місце поселяють німців. Замість закритих фашистами словенських шкіл вони відкривають німецькі школи. Щоб винищити словенську інтелігенцію, фашистські ґвалтівники масами заарештовують адвокатів, вчителів та інших словенських громадських діячів.

Не менш насильничает італійське військове управління в колишніх югославських областях: у південній Словенії, Чорногорії і в Косові, які дісталися Муссоліні. У південній Словенії населення міст змушують вивчати італійську мову, так як Муссоліні наказав «латинизировать» слов’янське населення південної Словенії і завдати йому долю, словенів, які живуть в північноіталійської провінції Венеція-Джулія, яких італійський фашизм протягом останніх двох десятиліть позбавив усіх національних прав.

Над правом чорногорців на самовизначення фашистська Італія знущається в іншій формі. Вона обіцяє їм повернути на престол перш царювала там династію, яка перебуває в спорідненні з італійської, і на цьому «правовому» підставі оголошує приєднання Чорногорії до італійської «імперії», подібно до того як вона це зробила раніше з Албанією. Збільшення кількості італійських окупаційних військ в Чорногорії свідчить, однак, про те, що чорногорці-партизани не дають італійцям захоплюватися династичними проблемами, а відповідають зі своїх гірських ущелин активним збройним опором на насильство італійських фашистів в їх країні.

При розділі Югославії Муссоліні розширив свою албанську колонію приєднанням до неї області Косово. Тут він легко «дозволив» національне питання, бо Косово здебільшого населене албанцями. Через своїх агентів італійський диктатор влаштував навіть «свято подяки» в Тирані.

Розчленування Сербії вироблено гітлерівцями приблизно у відповідності з кордонами 1912 р. Гітлерівці, які оголосили сербів «нацією змовників» і «нижчою расою», ввели в Сербії режим відкритого терору і вбивств. Звертаючись з сербським населенням, як з робочою худобою, вони, щоб полегшити своє завдання, прагнуть залучити до співпраці з військовими властями реакційні сербські кліки. Ці гітлерівські агенти, охоронювані гестапо від ненависті сербського народу, не соромляться за наказом Гітлера відкрито вести агітацію за національну зраду.

Фашистський розділ Югославії | Історичний документ

Гітлерівський «представник німецького господарства в Сербії» Нейхаузен наказав провести облік всіх посівних площ, хліба і худоби в країні і відразу ж приступити до вивезення запасів продовольства в Німеччину. Фашистські мародери безцеремонно забирають хліб, худобу та інші продовольчі запаси у населення; вони «організують» сільськогосподарські роботи, особливо прибирання на конфіскованої ними посівної площі країни, щоб відправити цей урожай в Німеччину. Німецькі військові власті вже в червні підготували відвантаження всього хліба нового врожаю прямо з полів в Німеччину.

В результаті «хазяйнування» гітлерівських ґвалтівників у країні настав голод. У Белграді дуже важко дістати навіть шматок кукурудзяного хліба. На ринку неможливо знайти м’ясо та інші продукти харчування. На новий урожай населенню Сербії не доводиться розраховувати. Ціни на продукти харчування зросли на 100 відсотків. Голод, який панує в результаті фашистського розбою, з’явився причиною поширення там епідемій і великої смертності.

Відчайдушний опір народів Югославії кривавому терористичного панування фашистських гвалтівників приймає все більш організовані форми. Повторювані вибухи військових складів, найбільшим з яких було руйнування арсеналу в місті Смедерево 6 липня 1941 р., і особливо активна діяльність сербських партизанів не дають німецьким окупантам безкарно господарювати в Сербії. В тилу окупаційної армії партизани руйнують комунікації, нападають на колони, обози і патрулі гітлерівських військ. Багато партизанські загони добре озброєні за рахунок збережених боєприпасів югославської армії; продовольством забезпечують їх селяни. Гітлерівська друк скаржиться на те, що ряд сіл у горах Сербії являє собою «бандитські гнізда», проти яких доводиться виставляти війська, і хвалиться тим, що ці «бандитські гнізда знищуються», тобто просто спалюються цілі села.

Невеликі загони в сто-п’ятсот чоловік, озброєні ручними гранатами, кулеметами, навіть невеликими гарматами, здійснюють раптові напади на німецькі війська, організовують засідки, пастки. У травні ці загони завдали тяжкої шкоди кільком полкам німецьких окупантів у горах на кордоні з Боснією і навколо Крагуєваца. Численні загони партизан діють проти італійських окупантів в горах Далмації.

«Ново време» повідомляє, що в Белграді розстріляно 14 сербів, захоплених під час нападу партизанського загону на численний німецький патруль. Німецьке інформаційне бюро теж повідомляє про арешт в Белграді ряду осіб, які активно виступали проти німецьких окупаційних властей. У повідомленні йдеться, що в країні посилився партизанський рух сербів, чорногорців і інших «бунтівників».

«Нью-Йорк таймі» повідомляє, що у двох сербських селах, розташованих поблизу річки Дріни, спалахнуло повстання. Повсталі вбили німецького офіцера і поранили двох унтер-офіцерів. Німецький Каральний загін спалив одну з сіл і розстріляв 20 сербів, серед них одну дівчину. В іншому селі було розстріляно 40 чоловіків.

У самому Белграді коричнева чума лютує з не меншою жорстокістю. Нещодавно був опублікований наступний наказ командувача німецькою армією: «Вночі групою невідомих сербів у Белграді були вбиті два німецьких солдата. Вранці за моїм наказом розстріляно з середовища місцевого населення 100 осіб. Надалі за кожного вбитого німецького солдата буде расстреливаться 100 сербів».

Цей наказ був вивішений на всіх вулицях Белграда.

За останній час в Сербію прибуло 40 тисяч гестапівців. З настанням темряви в столиці починається стрілянина. Німецькі патрулі без попередження відкривають вогонь по випадково запізнілих перехожих, так як за наказом німецької влади з 8 години вечора в місті припиняється будь-який рух.

Але незважаючи на терор зверствующих фашистських бандитів, майже щодня на руїнах белградських будинків з’являються написи: «Живе Саветский Савез», «Доле Гітлера і ньегову банду!» («Хай живе Радянський Союз!», «Геть Гітлера і його банду!»)

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь