З твору Олексія Петрова
Жителі міста були незадоволені варварськими вчинками. Вони висловлювали своє невдоволення до фашистів тим, що не виходили на роботу. І фашисти написали наказ, що жителі міста Калуги ліниві і погано працюють. Фашисти думали, що російський народ подасть руку за три кг горілої пшениці. Німецькі нелюди почали розстрілювати і вішати партизанів і мирних жителів.
Вони повісили чотирьох чоловіків і живцем спалили одну жінку, розстріляли двадцять чоловік на базарі, але і на цьому вони не заспокоїлися. Кожен день вони виводили людей по шість, вели за місто й розстрілювали. Народ обурювався цим і чекав, коли його звільнить Червона Армія. І ось 31 грудня в годину ночі наше доблесне військо звільнило нас від фашистських нелюдів.
З твору Сагадиной Влади
Коли зайшли до нас німці в Калугу, до нас поставили двох офіцерів і двох денщиків. Німець дав мені красиву коробку з-під цигарок. А там була одна сигаретка. На інший день денщик підійшов до мене і каже щось по-німецьки. Я не розуміла, а німець тоді взяв мене і давай мені крутити руки, я заплакала. Він тоді взяв мене і вдарив про ліжко та ледве не вбив. Мама хотіла підійти до мене, але німець відштовхнув маму, вона впала.
Німці у моєї бабусі спалили всі дрова. Вони топили піч з семи годин ранку до дванадцятої вечора безперервно.
Моя мама хотіла поставити картоплю, а німець взяв її і давай їй руки крутити. Мама скрикнула, і він відійшов.
Коли настає ранок, вони наказують, щоб нести два відра води для гоління. А коли я з дівчинкою засміялася, він німець узяв мене за рукав і вивів з кімнати.
Коли ми спимо, вони батареї наводять прямо в очі . Вони зайняли зал і кімнату, а нас п’ятьох людей зігнали в одну кімнату.
Коли дідусь спав, то німець приходив і смикав за ліжко: драговини їм піч!
У бабусі вкрали ситець і тапочки. Вони зірвали замок і все це витягли. Німці не думали про школу, а всі школи зайняли під стайні. Німці вішали цілими десятками людей.