У листопаді-грудні 1941 року загальна обстановка на фронтах змінилася. Фашистські плани блискавичної війни провалилися. 12 листопада радянські війська перейшли в контрнаступ під Тихвином, 17 листопада — під Ростовом. 5 грудня розгорнулося грандіозне контрнаступ під Москвою.
Гітлерівці посилено готувалися до нового наступу на Севастопольському плацдармі, в спішному порядку підтягали резерви.
З Німеччини були доставлені 615-міліметрова облогова артилерія, батарея великокаліберних мінометів, важкі танки. У Криму ворог зосередив з’єднання бомбардувальної і винищувальної авіації.
Війська Севастопольського оборонного району (СОР) готувалися до майбутніх боїв, зміцнювалися оборонні позиції, доставлялися боєзапас і продовольство. Активно проводилася розвідка узбережжя.
17 грудня о 8.00 фашисти кинули на оборонні споруди і місто авіацію. Десятки бомбардувальників Ю-87 і Ю-88 під прикриттям винищувачів МЕ-110 кинулися на наші позиції. Почалися запеклі бої. Для захисників Севастополя вони були найважчими.
У ці грудневі дні кораблі ОВР виробляли бомбометання на Інкерманському створі, електромагнітне тралення фарватерів, конвоювання транспортів. За завданням командуючого Приморською армією БТЩ артилерійським вогнем громили ворожу піхоту і бойову техніку.
Погожим ранком 25 грудня швидкохідний тральщик «Трал» повернувся з дозору. Екіпаж на чолі з механіком корабля воентехником 1-го рангу Петром Сергєєвим зайнявся профілактичним ремонтом головних двигунів і механізмів.
До вечора на БТЩ прибув командир з’єднання контр-адмірал В. Р. Фадєєв. За його вказівкою в кубрику зібрався весь особовий склад. Володимир Георгійович коротко розповів про скрутне становище захисників Севастополя і повідомив, що Приморська армія просить вдарити по ворогові.
— Екіпаж готовий виконати поставлене завдання, — доповів командир тральщика Фаворський.
— Добре, — кивнув адмірал. — Обстріляйте скупчення піхоти противника в районі братського кладовища. Вогонь відкрийте завтра, 26 грудня, вранці.
На світанку наступного дня корабель вирушив на завдання.
За сигналом тривоги артилерія була приведена в боєготовність. Командир БТЩ Фаворський оглянув район братського кладовища і наказав артилеристові Измаилову відкрити вогонь.
Спрацював розрахунок головного калібру старшини 1-ї статті Георгія Балашова. Постріл розірвав ранкову тишу. За ним послідував другий, третій, четвертий. На супротивника обрушився шквал вогню.
В результаті вдалої стрільби з тральщика (артилеристи випустили 50 фугасних снарядів) фашистська піхота була розсіяна. Гітлерівці більше не наважувалися атакувати наші позиції.
За ефективну підтримку наших військ сухопутний командування оголосило екіпажу корабля сердечну подяку.