Допомога та солідарність Англійців блокадному Ленінграду | Історичний документ

Ленінградський фронт, яким командував генерал армії Р. К. Жуков, отримував у ті дні всі танки, які випускав Кіровський завод, але істотного впливу на хід бойових дій вони не чинили. З цього приводу, може бути, доречно згадати сердиті телеграми вищого керівництва країни, нині опубліковані. Так, в шифровці від 29 серпня 1941 року, адресованій секретарю міськкому А. А. Кузнєцову, для які перебували тоді в Ленінграді В. М. Молотова і Р. М. Маленкова, В. В. Сталін писав:

“В Ленінграді є тепер багато танків КВ, багато авіації, “эресы” (реактивні снаряди). Чому ці важливі технічні засоби не діють на ділянці Любань-Тосно?»

А 9 вересня, після падіння Шліссельбурґа, була направлена телеграма з ще більш різкими словами:

«…Куди поділися танки КВ? Де ви їх розставили і чому немає ніякого поліпшення на фронті, незважаючи на таку кількість танків КВ у вас? Адже ні один фронт не має і половинної частки тієї кількості КВ, яке є у вас на фронті».

Важко було відповісти ленінградським керівникам на подібні питання. Але кіровца прагнули відповідати на них справою, безперервно нарощуючи випуск потужних бойових машин. Лише за тиждень, з 28 серпня по 5 вересня 1941 року, на заводі виготовили 62 танка КВ на додаток до 207 машин, виготовлених в серпні. Крім того, 18 танків були відремонтовані та повернуто в стрій.

З 10 вересня, незважаючи на те, що кільце блокади повністю замкнулося, Кіровський завод планував випускати по 8 танків на добу. Однак у той день фашисти піддали завод масованої бомбардування. На голови стоять біля верстатів робітників були скинуті 24 фугасні бомби і 627 запалювальних. Після цього бомбардування СКБ-2 залишило свій будинок і перемістилося в підвальне приміщення заводського Будинку культури. Однак і сюди стали залітати снаряди, а ночами фашистські лазутчики сигнальними ракетами вказували німецьким літакам заводський Будинок культури як об’єкт для бомбометання.

У ті дні Кіровський завод від лінії фронту відділяло всього сім трамвайних зупинок, але виробничу діяльність кіровца не припиняли ні на день, відправляючи на фронт не тільки танки, але й гармати, снаряди, міни. І, що дивно, державний план не тільки виконувався, але і перевиконувався. Випуск танків КВ збільшився більш ніж в два рази. Якщо протягом передвоєнного півріччя 1941 року було випущено 393 танка КВ, то за три перших військових місяця — 492.

Цей трудовий подвиг всього заводського колективу був відзначений урядом. У вересні 1941 року за видатні досягнення в галузі організації серійного виробництва нових типів танків звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно директорові В. М. Зальцману. Звання Героя Соціалістичної Праці було також присвоєно головному конструкторові Кіровського заводу Я. Ж. Котину за видатні досягнення у створенні нових типів танків. Орденами і медалями нагороджені 186 трудівників заводу.

До Кіровського заводу і до Ленінграда в ті дні була прикута увага не тільки нашої країни, але і всього світу. Газети повідомляли про численні мітинги в Англії, на яких приймалися резолюції солідарності з героїчними захисниками міста. Лорд Едвардс, мер міста Манчестера, від імені всіх політичних партій послав на ім’я захисників Ленінграда телеграму такого змісту:

«Глибоко захоплені спокоєм і мужністю ваших громадян, героїчною обороною, яку ви ведете проти атак жорстокого, знавіснілого ворога».

Резолюції з виразом співчуття ленинградцам були прийняті також на відкритих мітингах в Линели (Південний Уельс) і Аммалфорде. А 24 вересня 1941 року кіровца дізналися про телеграмі міністра військового постачання лорда Бивербрука до всіх робочих англійських заводів, що виробляють танки, в якій він вказав, що вся продукція, яку випустять ці заводи протягом семи днів, починаючи з 22 вересня, буде відправлена в Радянський Союз. Лорд Бивербрук закликав своїх співгромадян зробити за цей тиждень якомога більше танків. Кореспондент газети «Дейлі геральд», відвідав один із заводів, повідомив, що звернення міністра вивішено на видному місці. Робочі Англії в ті дні працювали з максимальною продуктивністю, прагнучи випустити як можна більше продукції, деякі навіть подовжували свій робочий день.

Допомога та солідарність Англійців блокадному Ленінграду | Історичний документгітлеризму!»

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам