«Добродушний» баварець Освенціма | Історичний документ

Ганс Шварцгубер, есесівський офіцер, творець і комендант концентраційного табору Біркенау, брав особисту участь у масових страт в’язнів.

Шварцгубер був зразковим нацистом. З рядового есесівця став старшим по блоку, і багато старі в’язні пам’ятали його ще блокфюрером в концентраційному таборі Заксенхаузен — Ораниенбург.

Біркенау було справою рук цього «добродушного» баварця. Свою кар’єру в ньому він почав в чині унтер-офіцера СС і працював рапортфюрером. Незабаром за свою успішну «діяльність» па будівництві Біркенау Шварцгубер був зведений в чин офіцера СС, а потім став оберштурмфюрером і лагерфюрером. За час його роботи табір досягла найбільших розмірів. У ньому налічувалося близько 100 тисяч в’язнів. Крім того, табір встановив свого роду «рекорд»: за 24 години в ньому убивалося до 20 тисяч осіб.

Шварцгубер був підступний і жорстокий. Він знаходив собі помічників з-поміж в’язнів і надихав їх на діяльність, сенс якої зводився до одного — знищення людей. Він грав на честолюбстві людей, враховував настрій «зелених» німців-злочинців і польських фашиствуючих реакціонерів, які прагнули у що б то не стало зробити кар’єру.

Шварцгубер оточив себе цілою зграєю цих маленьких гітлерів, готових гризтися між собою з-за милостей свого лагерфюрера. Прагнучи у що б то не стало вибитися в люди, вони були готові зробити що завгодно, незважаючи на страждання своїх же товаришів по табору. Було навіть незрозуміло, як вони могли зовсім забути про світ і життя поза межами табору.

Шварцгубер вмів їх обробити так, що вони свою роботу в таборі вважали верхи ідеалів. Він постійно підкреслював, що їх діяльність краще всього свідчить про те, як добре вони зрозуміли нацистську ідеологію, а це може мати вирішальне значення для їх якнайшвидшого звільнення з табору. Вони були лише маріонетками в грі Шварцгубера, проте надзвичайно хизувалися своїм привілейованим становищем.

Німецький «надлюдина» Шварцгубер зумів створити собі цілий штат таких помічників. Покидьки людського суспільства: вбивці, злодії, контрабандисти і шахраї — всі вони за першим покликом кидалися виконувати наказ фашистів. Вони втілювали в життя нацистську програму експансії і брали участь у винищуванні всього німецького.

Шварцгубер всіляко намагався підкреслити вищість своїх помічників над нікчемними євреями, поляками й росіянами.

«Добродушний» баварець Освенціма | Історичний документфашизму, і тому, як правило, бував п’яний. Алкоголь і ланцюгові речі йому постачали його помічники з середовища ув’язнених.

Незабаром після того, як в Біркенау дійсно припинили отруювати укладених газом, Шварцгубера перевели у Бухберг поблизу Дахау і доручили будувати там новий табір. 12 січня 1945 року Шварцгубера, вважався найбільшим фахівцем з газових камер, направили в Равенсбрюк, призначивши заступником коменданта табору. З його приходом у табір почалися масові отруєння ув’язнених в газових камерах: за три місяці кількість ув’язнених зменшилася з 25 до 12 тисяч. Під час судового процесу над Шварцгубером він лицемірно заявив, що його «глибоко розчарувало» видовище жінок, вмираючих в газових камерах Равенсбрюка.

Шварцгубер дотримувався принципу «чистих рук»: сам ніколи не допускав жорстоких витівок по відношенню до ув’язнених, для цього у нього завжди знаходилися відповідні люди — есесівці або самі ув’язнені. Він спритно грав роль турботливого коменданта, який бажає своїм в’язням тільки добра, а в той же час ціла зграя помічників за його ж розпорядженням мучила десятки тисяч в’язнів.

Масові вбивства людей проходили у таборі, як правило, спокійно (за винятком одного випадку відкритого виступу ув’язнених), і в цьому також проявлялося «мистецтво» Шварцгубера.

Загальний баланс діяльності Шварцгубера у 1942-1945 роках — багато сотні тисяч убитих. Військовий трибунал в Гамбурзі засудив Йоганна Шварцгубера до смертної кари. Вирок був приведений у виконання 3 лютого 1947 року.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь