Махатма Ганді постає для багатьох, як святий. Для них він подібний богу. Ці люди мало не моляться на нього. Але, на жаль, Махатма Ганді далеко не святий, як цього хотілося б деяким його шанувальникам. Особливо вся святість зникає, коли справа стосується виховання дітей. Навіть сам Махатма Ганді казав, що двох своїх людей він так і не зміг переконати. З-за того, що він не зміг вплинути на Мохаммеда Алі Джинну, в Індії стався поділ на частини. Однією з цих частин став мусульманський Пакистан. Це сталося в 1947 році. Так не збулася мрія Ганді про єдину батьківщині. Іншим непереконаним людиною став старший син Махатми Ганді – Харилал Ганді. Він завжди знаходився в тіні знаменитого батька. Це призвело до того, що він став противником того, про що мріяв його батько.
Махатма Ганді дотримувався суворої моралі і статевого утримання. Також він завжди був противником Великобританії. Син же, навпаки, вів розгульний спосіб життя: грав в азартні ігри і зловживав алкоголем. Харилал торгував товарами з Великобританії. Таким чином він висловив протест батькові, який бойкотував все британське. Пізніше Харилал Ганді прийняв іслам. Йому дали ісламське ім’я Абдулла. Його він змінив через кілька місяців після трагічної загибелі Махатми Ганді.
Махатма Ганді зіграв велику роль в незалежності Індії, був убитий індуїстським екстремістом. Він так і не зумів забезпечити свою безпеку. Цього індійського лідера багато людей різних країн вважали символом чистоти і світу. Він був завжди дуже просто одягнений. Його можна було прийняти за простого селянина. Він завжди був проти насильства. Цим він зміг перемогти британців. Його безпосередність надихнула Мартіна Лютера Кінга і Нельсона Мандолу.
У фільмі Річарда Аттенборо багато глядачі побачили Ганді у вигляді напівбога, який був одягнений, як дхоті. Режисер показав індійського лідера «батьком нації». В цей же час вийшла книга Раймохана Ганді про свого діда. Він пише про свого родича не тільки, як про лідера нації, але й про всю історії Індії, яка була пов’язана з ним. Також у книзі показано життя Махатми батька чотирьох синів.
На даний момент у Ганді налічується 120 нащадків. Лідера нації одружили, коли йому було всього 13 років. Його дружиною була Каструба, якій теж було 13. Багато хто з нащадків нікому не відомі, вони живуть простим життям. Але всі його онуки і правнуки шанують свого великого предка і його спадщина. Тільки Харилал був єдиним, хто відвернувся від свого батька.
І цьому є причини. Махатма Ганді вперше став батьком у віці 18 років. Його первістком був Харилал. Дитині не виповнилося й півроку, коли його батько покинув дружину і сина, і відправився в Лондон, щоб здобути освіту юриста. Це було в 1888 році. Тому він не міг багато часу приділяти своєму старшому дитині. Але з наступними своїми дітьми він займався в повній мірі.
Перші роки життя Харилала випали з уваги батька. Можливо, тому він так сильно відрізнявся від своїх братів. Повернувшись до сім’ї, Ганді став успішним адвокатом. Фінансове становище сім’ї сильно покращав.
Харилал бачив успіхи батька як у фінансовій, так і в соціальній сфері. Але для нього було справжнім потрясінням, коли батько прийняв обітницю безшлюбності. Махатма Ганді став все більше брати участь у політичній боротьбі. Він відмовився і від комфортного життя. Це було дуже важко прийняти Харилалу, звиклому до безтурботного і забезпеченого життя. Молодші діти не встигли пізнати достаток, тому й брали батька таким, яким він став.
Друга світова війна. У ці роки в усьому світі були фінансові проблеми. Він так і не зумів піднятися і закінчив своє життя на вулиці в злиденному стані. Лікарі, які забирали його в лікарню, ніяк не могли повірити, що це син Махатми Ганді. Вони, як і багато хто в Індії, вважали Махатму Ганді «батьком нації», тому й думали, що в жебрака бомжа немає родичів, а батьком він називає їх лідера.
Індійці дуже любили Махатму Ганді не тільки за те, що він дбав про своїх громадян, але й за те, що він не робив різниці між власними синами і простими людьми. Багато хто вважав його чудотворцем, який завжди міг контролювати себе, свої бажання і почуття. Але сам він вважав, що нікого не можна зводити на п’єдестал і поклонятися йому. Махатма Ганді був звичайною людиною.