Дитинство і Юність Миколи Чудотворця | Історичний документ

Народження Миколи Чудотворця

Майбутній святитель Миколай народився в другій половині третього століття від Різдва Христового в Лікійський місті Патари в Малій Азії, на території нинішньої Туреччини, а тоді — у східній частині Римської імперії. Його батьки, Феофан і Нонна, відбувалися з благородного роду і були заможними людьми. При цьому вони були християнами і відрізнялися благочестивим життям і милосердям до бідних.

Господь випробовував їх вірність, як відчував і до них багатьох старозавітних праведників: живучи довгі роки і десятиліття у чесному шлюбі, вони не мали дітей. Звичайно, це не могло не засмучувати, і вони не переставали молити Бога про дарування сина, причому обіцяли присвятити його на служіння Господу.

Нарешті їхня гаряча молитва була почута і Нонна народила сина. При хрещенні йому дали християнське ім’я Микола, що означає — переможець народів. Більше дітей у подружжя не було, і Микола залишився їх єдиним сином.

Дитинство і Юність Миколи Чудотворця | Історичний документ

Але коли і ці тортури не схиляли віруючих до зречення від Христа, їм вже були готові витончені кари — печі та вогнища, дикі звірі і річки, в яких їх топили. Саме до цієї епохи відноситься знамените гасло: «Християн до левів!», з допомогою якого імператори прагнули налякати своїх громадян і виховати в них ненависть до учням Христовим.

Друга половина третього сторіччя ознаменувалася одним з найстрашніших і тяжких гонінь: в 258 році імператор Валеріан видав едикт (указ), в якому диктував нечувано жорстокі заходи в боротьбі з християнами. Християнські єпископи, пресвітери (священики) і диякони засуджувалися до негайної страти; сенатори і судді, які сповідують християнство, позбавлялися майна, а якщо і тоді не відрікалися від віри — також віддавалися смерті; знатні жінки виганялися на заслання; прості християни — заковывались в ланцюзі і вирушали в каторжні роботи на все життя.

Це переслідування було особливо небезпечно тим, що падало насамперед на пастирів Церкви, значить, воно позбавляло віруючих людей наставників і молитовників. Дійсно, багато хто з священиків і єпископів ухвалили тоді мученицьку кончину.

Але Господь ніколи не залишав Свою Церкву. На місце зійшли на хрест готувалися нові вірні душі, нові сповідники і захисники віри Христової. І Микола, який народився на околиці імперії, був одним з таких майбутніх захисників.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: