Історія радянських повітряно-десантних військ військових років є не стільки історією застосування їх у якості повітряних десантів, скільки історією дій парашутистів у звичайному загальновійськовому бою.
Використання спеціально підготовлених повітряно-десантних військ для дій у загальновійськовому бою не можна визнати правильним. Але це було вкрай необхідно в що склалася в роки війни обстановці.
Умови перших днів війни, коли Червона Армія змушена була відходити на схід, не вимагали масової викидання повітряних десантів. У наступні роки війни на величезних просторах окупованої гітлерівцями території нашої країни розгорнулося небачене в історії всенародний партизанський рух у ворожому тилу.
Багато які задачі, які могли бути покладені на повітряні десанти, з успіхом вирішували частини і з’єднання партизанів. Слід визнати і той факт, що до самого кінця війни відчувалася нестача у транспортній авіації. Нечисленна за складом, вона виконувала багато завдань з постачання партизан, частин, що діють у відриві від своїх військ, широко використовувалася для забезпечення роботи оборонної промисловості в народно-господарських цілях.
Цим і пояснюється, чому Червона Армія в роки Великої Вітчизняної війни відносно мало застосовувала з повітря свої повітряно-десантні війська, хоча і мала їх в достатній кількості. В той же час вони виявилися настільки універсальними, добре підготовленими, що з успіхом виконували найскладніші бойові завдання у складі гвардійських стрілецьких з’єднань. Однак, незважаючи на те, що зі складу ВДВ майже безперервно йшли на фронт з’єднання і частини, в цілому війська перебували в постійній готовності до десантування у ворожий тил.
Майже на всіх найважливіших ділянках радянсько-німецького фронту — під Москвою і Сталінградом, на Курській дузі і на Дніпрі, на Кавказі і в Карелії, в Білорусії і на Україні — плечем до плеча з піхотинцями, артилеристами і танкістами проривали оборону і переслідували ворога, стримували його люті атаки і самі переходили в контратаки гвардійські стрілецькі з’єднання, укомплектовані «крилатої піхотою».
Додамо ще, що ці з’єднання брали участь у визволенні Польщі, Чехословаччині, Угорщині, Болгарії і Румунії, брали участь у взятті Вени і багатьох інших міст Центральної та Східної Європи.
На всіх фронтах, де діяли десантники, вони користувалися заслуженим бойовим авторитетом. Як правило, десантники билися майже завжди з численнішим ворогом, мали перевагу в бойовій техніці. У разі зміни обстановки і неможливість пробитися через лінію фронту до розташування своїх військ десантники приєднувалися до партизанів або продовжували самостійно боротися у ворожому тилу.
Особливо слід відзначити бойові дії десантників під Сталінградом. Тут ситуація склалася така, що парашутисти кидалися на найвідповідальніші ділянки фронту. Саме вони відіграли важливу роль у тому, що фашистські війська під Сталінградом спочатку були зупинені, а потім і розгромлені.
У Центральному музеї Радянської Армії у відділі Сталінградської битви експонується матеріал про чотирьох солдатів — бронебойщиках з дивізії Утвенко, захищали невеликий кордон на донецькій землі. Це гвардійці-десантники Петро Болото, Петро Самойлов, Олександр Бєліков і Іван Алейников. Чим прославилися ці воїни?
На невеликому пагорбі на березі Дону вони обладнали позиції для своїх двох протитанкових рушниць, і безіменний горбок в задонської степу з цього моменту став неприступною фортецею для фашистів.
Тридцять німецьких танків рухалися на цей горбок — тридцять гармат і шістдесят кулеметів, укритих за бронею! Але два розрахунку ПТР не здригнулися, не відступили перед ними.
Довго йшла нерівна боротьба. Двічі кидались німецькі танки в атаку, відкриваючи шквальний вогонь з гармат і кулеметів. Їм відповідали впевнені, точні постріли ПТР. Стріляли навідники Болото і Бєліков. Від частого стрільби рушниці розкалилися, і, щоб не обпектися, доводилося братися за зброю через пілотку.
У цьому бою Петро Болото знищив вісім ворожих машин, а розрахунок Бєлікова — сім. П’ятнадцять танків застигли біля підніжжя пагорба. Інші відповзли назад. Чотири десантника здобули перемогу над фашистськими танками!