Експансія Японії на Далекому Сході змусила США більше приділяти уваги своїм десантним силам. Незабаром після висадки японських військ в Індокитаї (вересень 1940 року) у США була започаткована серійна споруда десантно-высадочных катерів LCP (L) водотоннажністю близько 9 т.
Був оголошений конкурс на проекти десантних кораблів інших типів і розпочата підготовка до їх масової будівництві. Для випробувань ствольної і реактивної артилерії, призначеної для підтримки десанту, був створений спеціальний полігон.
Почалася 7 грудня 1941 року на Тихому океані і в Південно-Східній Азії війна між Японією та США, Англією, Голландією і Австралією з’явилася наслідком безперервної боротьби імперіалістичних держав за ринки збуту та джерела сировини, за сфери впливу в країнах Східної та Південно-Східної Азії.
Одночасно з нападом на Перл-Харбор японський флот почав широке проведення десантних операцій, яким союзники надавали дуже слабка протидія. За короткий термін (з грудня 1941 року по квітень 1942 року) японські морські і повітряні десанти захопили Філіппіни, Малайю, Гонконг, острова Гуам і Уейк, більшість островів Нідерландської Індії, архіпелагу Бісмарка.
Тільки в Малайї і Сінгапурі японці взяли в полон 95 тис. чоловік, у тому числі 28 англійських генералів, захопили 450 танків, 630 знарядь, знищили понад 20 бойових кораблів, 551 літак. До їх рук потрапили багатющі джерела стратегічної сировини, першокласна військово-морська база Сінгапур.
Втрати ж японців за вказаний час склали: 3300 убитих і близько 6100 поранених, 3 ескадрених міноносця, 44 транспорту, кілька підводних човнів, 160 літаків.
Прагнучи закріпити успіхи і підготуватися до наступу на Австралію і острівну зону Тихого океану, що лежить на шляху до США, японці почали створювати зовнішній периметр оборони. Першою операцією подібного роду повинен був бути захоплення порту Морсбі на Новій Гвінеї.
Однак її проведення було зірвано внаслідок морського бою в Кораловому морі (травень 1942 року). Вперше за час війни десантні сили японців були змушені відійти, не вирішивши завдання.
Ще більш невдалою виявилася для японців спроба захопити атол Мідуей. Бойові дії в цьому районі (3-7 червня 1942 року) закінчилися затопленням чотирьох японських авіаносців, одного крейсера, загибеллю 322 літаків і зривом висадки десанту. Втрати американців склали: авіаносець, ескадрений міноносець і 150 літаків.
Незважаючи на те що на початку червня 1942 року японцям вдалося висадити десант на Алеутських островах, після бою біля атолу Мідуей просування японців призупинилося.
З серпня 1942 року ініціатива в бойових діях на Тихому океані поступово стала переходити до США.
Висадившись на Соломонових островах, американці зав’язали бої за острів Гуадалканал.
Бої тривали з перемінним успіхом до кінця 1942 року і в кінцевому рахунку завершилися поразкою японців, які втратили убитими і пораненими 24 тис. осіб, а тисяча людина потрапила в полон.
Втрати американців склали 1600 чоловік убитими і 4200 пораненими.
