День Д: історія відкриття другого фронту | Історичний документ

День Д: історія відкриття другого фронту – в новому документальному фільмі каналу «365 днів ТБ»

Довгий час солдати Червоної армії з неабиякою часткою іронії називали «Другим фронтом» американську тушонку. Смачна була тушонка, справно постачалася, а ось справжній Другий фронт все відкладався. Чому його відкрили лише влітку 1944 року? Про це розповість новий документальний фільм «Другий фронт» з циклу «На шляху до Великої Перемоги» – не пропустіть всеросійську прем’єру 6 червня в 20.00 на історичному телеканалі «365 днів ТБ».

6 червня 1944 року – день, коли перед солдатами союзників відчинилися рампи десантних кораблів на пляжах Нормандії. Оборона німців обстрілювалася з усіх доступних калібрів з лінійних кораблів, крейсерів, есмінців. Свобода використання флоту була забезпечена пануванням у повітрі. З Північної Атлантики навіть були витіснені німецькі метеорологічні станції. В результаті про вікні хорошої погоди посеред штормів німці не здогадувалися. Командувач німецької обороною в Нормандії генерал Ервін Роммель, глянувши штормовий прогноз, спокійно поїхав у відпустку до родини. Там і дізнався про висадку союзників.

Для висадки були розроблені спеціальні танки-амфібії – «Шерман ДД», тобто Duplex Drive, або подвійний привід. Мотор крутив і гусениці, і гвинти в кормі корпусу.

Як трапилася «кривава лазня» на пляжі Омаха, видовищно показана у фільмі Стівена Спілберга «Врятувати рядового Райана»? Справа в тому, що на Омаха-біч танки спустили занадто далеко від берега. В результаті, з 29 машин хвилями залило відразу 26. На інших ділянках «Шерманы ДД» розстрілювали німецькі кулеметні гнізда, доти й осередки опору на березі. Завдяки цьому в британському секторі в День Д був захоплений великий і міцний плацдарм.

Частий питання: «Чому Другий фронт відкрили тільки влітку 1944 року?». Обумовлено це було тим, що вторгнення у Франції повинно було бути успішним з першого разу. Найскладнішим завданням союзників був вибір місця для висадки. Нормальне постачання великого десанту вимагало порту з пристанями, а всі порти на Атлантичному узбережжі Франції були перетворені гітлерівцями в непреступные фортеці. Єдино можливе рішення озвучив британський адмірал Джон Х’ю-Халлет:

Так почалося будівництво гігантських штучних гаваней «Малберрі».

Низка наступальних операцій в англійському секторі в Нормандії – «Гудвуд», «Чарнвуд» та інші, – наштовхувалася на вогонь нових танків ворога. Коли англійці 15 червня 1944 року спробували прорватися зі свого сектора на оперативний простір, вони зіткнулися в селі Віллер-Бокаж з важкими танками «тигрячого» батальйону СС, які влаштували справжнє побиття англійським «Кромвелям».

У підсумку союзники досягли успіху тільки в ізоляції театру військових дій, зруйнувавши всі мости і залізничні вузли в Нормандії. Перед ними поставало привид позиційних боїв Першої Світової. Перелом у битві в Нормандії стався в кінці липня 1944 року: німці зосередили всі зусилля в англійському секторі під Каном, що дозволило американській 3-ї танкової армії генерала Джорджа Паттона вирватися на оперативний простір: спочатку вдарити на Південь, а потім повернути на Схід, оточивши німців під Фалезом. Розгром німців відкрив перед союзниками дорогу до Німеччини. І солдатів, і генералів охопила ейфорія. Одні говорили: «Ми будемо вдома до Різдва!».

Однак до осені 1944 року союзники втягнулися у важкі бої за лінію Зігфріда в умовах поганого постачання і погіршення погоди. Боротьба з бетонними коробками вимагає нових навичок і тактики. «Додому до Різдва» згадували лише з гіркою усмішкою.

День Д: історія відкриття другого фронту | Історичний документ

Не пропустіть всеросійську прем’єру – дивіться 6 червня в 20.00 на історичному телеканалі «365 днів ТБ».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь