Політична організація, що виникла після проголошення Маніфесту 17 жовтня 1905. Засновники та члени — селяни, землевласники, чиновники, підприємці.
Комітет Союзу конституціоналістів перебував у Петербурзі, філіали — у ряді великих міст. Виступала за встановлення в країні конституційної монархії народним представництвом, обраним на основі загальних виборів і володіє правом законодавчої ініціативи і контролю за відповідальним міністерством.
У програмі Союзу проголошувалася також необхідність встановлення в країні основи демократичних свобод.
Головним завданням Союз вважав захист інтересів селянства та пролетаріату
Виступав за розширення площі хрест, землекористування «за рахунок всіх удільних, кабинетских і монастирських земель, а також шляхом додаткових наділів з приватновласницьких земель з винагородою за справедливою оцінкою».
Передбачалися руйнування хрест, громади, організація переселенського руху, скасування викупних платежів тощо.
Демократичний союз конституціоналістів вважав за необхідне визнати свободу робочих спілок, зборів, страйків, охорону жіночої і дитячої праці.
В соціальній сфері партія виступала за організацію безкоштовної мед. допомоги, обов’язкової загальної шкільної освіти, розширення мережі вищих навчальних закладів та зниження плати за навчання, забезпечення університетської автономії.
В основу передбачуваних реформ були покладені: свобода підприємництва, децентралізація фінансової влади, введення прогресивного податку на доходи та спадщину.
Союз визнавав тільки мирні форми політичної діяльності: об’єднання однодумців, партійні блоки, парламентську роботу, усну і друковану пропаганду. Наприкінці 1905 року на федеративних засадах об’єднався з «Союзом 17 жовтня», а потім остаточно злився з ним.