Декларація Бальфура – це документ, написаний 2.11.1917 року ,де зачіпалася тема створення єврейського національного дому на території Палестини.
Декларація названа по імені Артур Джеймс Бальфур, міністра закордонних справ Великобританії, який написав лист Лайонелу Уолтеру Ротшильду, 2-го барона Ротшильда, лідера британської єврейської громади (саме там вперше прозвучав цей термін).
Хоча точне значення цієї листування оскаржувалось, її заяви в цілому суперечили як угоди Сайкса-Піко (таємної конвенції між Великобританією і Францією), так і листуванні Хусейна-Мак-Магона (обміну листами між британським верховним комісаром в Єгипті сером Генрі Мак-Магоном і Хусейном ібн Алі, тодішнім еміром Мекки).
У документі мало що говорилося про них, тому палестинці вважають це лист своєрідним «ножем у спину» від англійців, які перед війною дали багато обіцянок,щоб араби підтримали їх у боях.
Деякі вчені вважають, що саме з цієї декларації і пішов відлік конфлікту між арабами та ізраїльтянами.
Також існує думка, що Бальфур написав цей документ з метою натиснути на США з допомогою американських євреїв, щоб Америка виступила на боці Британії в Першій Світовій війні.
Також декларація працювала і по іншу сторону Атлантики – це була спроба тиску на єврейські громади в вмираючої Російської імперії, щоб не дати розвинутися більшовизму.
Ну і нарешті, Британія хотіла задовольнити своє колоніальне его, отримавши за допомогою декларації повний контроль над Палестиною.