Період розвитку людської цивілізації з IV по кінець II тисячоліття до н. е. отримав назву бронзового століття, на зміну якому прийшов вік залізний. У археологічною хронологією такі позначення пов’язані з тим матеріалом, який грав найважливішу роль у процесі виробництва, у військових діях.
Неважко здогадатися, що період бронзового століття був часом, коли бронза, тобто сплав міді і олова стає найбільш поширеним для виготовлення знарядь праці, зброї, будівель, прикрас та іншого.
Здавалося б залізо – більш примітивний матеріал, ніж сплав кольорових металів, вироби з якого продовжували цінувати і в період залізного віку. При цьому залізо набагато частіше зустрічається, чим мідь, тобто більш доступна. Чому ж бронзовий вік передував залізного?
Насамперед, бронзовий вік – це початок широкого застосування металів у людській діяльності. Камінь і кістка у всіх сферах життя поступається місцем міді та бронзи. Війна, землеробство, ремесло, соціальна життя. Основа бронзи – мідь.
Чому наші предки стали використовувати просто мідь. Адже вони власне і використовували її в попередній період – т. зв. енеоліт – мідно-кам’яний вік. Однак у бронзи, як виявилося, є цілий ряд серйозних переваг перед міддю.
По-перше, отримана шляхом сплаву міді і олова бронза плавиться при меншій температурі, що мало величезне значення для можливостей тієї епохи. По-друге, бронза відрізняється більшою щільністю, твердістю, що розширювало її можливості як знаряддя, зброї і взагалі матеріалу для виготовлення чого-небудь. Одне з головних можливостей бронзи в порівнянні з каменем і кісткою.
Її можна було розплавити і кидати будь-який виріб у будь-якій формі. Ці вироби були набагато легше і витонченіше, ніж кам’яні або кістяні. Крім того, навіть як то пошкоджене бронзове виріб було порівняно легко виправити, в той час як кам’яне могло йти тільки в шлак.
Чому ж наші предки не звернулися відразу до заліза, яке зустрічалося частіше і по корисним властивостям значно перевершувало бронзу?
Проблема полягає в тому, що процес виготовлення заліза з руди на порядок складніше, ніж міді та бронзи. Крім того, залізо в два рази більш тугоплавкий матеріал, ніж бронза або мідь, та технологічних можливостей для виготовлення чого-небудь із заліза було замало.
Не дарма саме в період бронзового століття відбувається і поява перших держав, і перший великий поділ праці – землеробство і кочове скотарство, вийшло на новий рівень ремесло, не кажучи вже про військову справу. Великі стародавні цивілізації Єгипту, Межиріччя, Китаю та Індії також з’являються в цей період.
Але при цьому потрібно відзначити, що бронза зовсім не витіснила камінь як матеріал для виготовлення різних предметів. І це стало, в кінцевому рахунку, причиною кінця бронзового століття. Для важкої праці і зростаючого кількості війн бронза не самий ідеальний варіант – недостатня твердість у порівнянні навіть з каменем.
Тому багато знаряддя – сокири, ножі – часто виготовлялися раніше з каменю твердих порід. Крім того, бронза – матеріал дорогий, тому не дуже годиться для повсякденного праці селянина чи ремісника. Дуже небагато знайдено звичайних знарядь праці з бронзи.
Найчастіше з бронзи виготовлялася зброя – наконечники списів, мечі, сокири, обладунки; чимала частка бронзи йшла на прикраси, дорогий посуд. Можна сказати, що бронзовий вік названий так не тому, що бронза як матеріал переважала у виробництві, а тому, що це був важливий новий етап розвитку людства, пов’язаний з широким застосуванням металу.
Перехід до залізного віку став можливий завдяки краху цивілізацій бронзового століття, які звільнили місце новим народам, які знаходяться на більш низькому рівні розвитку. Можна сказати, що початок залізного століття – це не прогрес, а регрес.
Залізні знаряддя стали використовувати тому, що новим народам були невідомі технології одержання тієї ж бронзи. Залізо як матеріал можна отримати не литтям, а куванням. Правда при цьому не можна домогтися витонченої форми, точності. Кожен предмет із заліза у ті часи був унікальним.
Але зате більш тверде, міцне і дешеве залізо давало можливість більш широкого його застосування. Їм легше було озброїти численну армію, ніж бронзовим дорогою зброєю. Залізні знаряддя забезпечували кращу обробку землі, більшу міцність мали залізні інструменти. Але ці достоїнства заліза проявилися з розвитком металургії.
На перших порах залізні вироби були дуже недосконалі. Тому не слід думати, що бронза зовсім незначно використовується в залізному столітті. Довго ще і зброю, наприклад, ранній римський гладиус і ювелірні вироби відлилися з бронзи. Але спрацювало головне достоїнство заліза – дешевизна, доступність.
Звалилися держава хеттів, крито-мікенська цивілізація, Єгипет тільки що досяг піку при Рамзесі II Великого. Все це іноді іменується катастрофою бронзового століття, оскільки держави і народи Середземномор’я, де і він досяг піку, були раптово відкинуті на полтысячелетие назад у своєму розвитку.
Наприклад, після пишного процвітання Мікенської Греції настали «темні століття» з втратою багатьох технологій, ремесел, занепадом мистецтва. Це відбулося не тільки під ударами зовнішнього ворога, яких вважають «народи моря», що хлинули сюди якраз наприкінці II тис. до н. е., хоча свою роль могильників вони зіграли.
Це був взагалі криза культури і системи бронзового століття, який вичерпав свої технологічні можливості, в тому числі і в результаті втрати доступних мідних і олов’яних родовищ. Та тут наспіли більш дикі, але масові армії «народів моря» та інших племен, якими були недоступні бронзові технології, але зате вони використовували не дуже надійне, але дешеве залізну зброю. Бронза сама по собі вже не відповідала технологічним вимогам, і їй на зміну прийшло залізо.