Чим зумовлена економічна відсталість більшості африканських країн | Історичний документ

Розвиток економіки більшості африканських країн зупинилося в середині минулого століття. У 1960-х роках зростання ВВП був не вище 1,3% на душу населення, продовжуючи знижуватись, дійшовши до 0,8%. У 1970-х роках він дійшов майже до нуля, а до 1980-му ВВП став негативним, -1%. І це було не в одній або двох країнах, а на всьому континенті. Навіть найбільш зразкові африканські країни мали дуже скромні результати.

Країни, такі як Кот-Д’івуар, Кенія й інші, які займаються видобутком корисних копалин, що знаходяться в найбільш гіршому становищі, ніж гірничодобувні і нафтопереробні країни, такі як Габон і Нігерія. Багато з цих держав спираються на іноземну допомогу, з-за цього зростає і державний борг. Африка стала голодним континентом. Криза поширений на всі африканські країни. Країни почали сільськогосподарську революцію, але для того, щоб досягти потрібного результату, потрібен тривалий період і складна серія перетворень. Коріння провалу її лежать в колоніальному періоді. У постколоніальний час майже нічого не було зроблено.

Так чому ж не вдається подолати кризу?

Пояснити провал можна частково і суперечливо. В Африці відбувається велика заняття ґрунту під сільськогосподарські культури. Це в якійсь мірі підвищило самозабезпеченість продовольством. Щоб підвищити продуктивність при низькій віддачі на акр, потрібно переходити на інтенсивні режими, які вимагають набагато більшої праці на рік. Але колонізатори навіть не намагалися вирішувати цю проблему. У них була інша мета – отримання негайної надприбутки без особливих витрат і інвестицій. Вони жорстоко експлуатували африканців, які працювали на них майже задарма. За робочими встановлювався суворий і жорсткий контроль. За рахунок великого участі робочої сили досягалася висока продуктивність, але при цьому відбувалося руйнування земельного капіталу Африки. При цьому ще й погіршувався рівень життя африканських селян.

Чим зумовлена економічна відсталість більшості африканських країн | Історичний документімперіалізмом. Також понад експлуатація селян дійшла до вершини, що поставила під загрозу відтворення навіть самих виробників. Цьому сприяють голод, злидні і міграція з сільської місцевості. Сільське господарство вже не може забезпечити розвиток і прийнятні ціни на товар. Щоб таке довше не відбувалося, необхідно підвищувати рівень життя селян і робітників, а для цього потрібно розширювати матеріальну і соціальну базу.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь