Була свобода віросповідання у козаків | Історичний документ

Напевно, не випадково, що генерал А. К. Денисов — за заступництво старообрядців був виключений з членів військової канцелярії у 1801 р., а пізніше, вийшовши у відставку, відростив характерну для розкольників бороду. У такому вигляді на своїх портретах він і залишився зафіксованим для нащадків. Але його приклад навряд чи можна вважати винятком. Сучасники відзначали, що навіть у 1825 р. під час відвідин Новочеркаська імператором Олександром I було дивно бачити багатьох донських генералів «в орденах, стрічках — з бородами».

Збереглися й непрямі свідоцтва про двуверии тестя М. І. Платова генерал-майора Д. М. Мартинова (батька генерал-лейтенанта А. Д. Мартинова, в 1812 р. другим за старшинством донським воєначальником). Православний священик В. П. Рубашкін, згадуючи про його смерть у 1810 р., зробив обережні натяки на цю обставину: «Дотримувався старих переказів, але не відкидав і нових, прикрашав храми Божі, не щадячи маєтностей, і казав: люблю, щоб було добре».

Виходячи зі сказаного, можна припустити, що донські козаки, вірні старовині, так само як уральські або оренбурзькі, перебуваючи на службі, намагалися не афішувати свою релігійну відданість і виконували загальноприйняті православні канони. Але, повернувшись до рідних домівок, після покаяння, вони знову зверталися до старої віри. Не виключено, що до такої практики вдавалися й деякі донські генерали в 1812 р.

Була свобода віросповідання у козаків | Історичний документ

Лідерство в процесі стрімкого службового просування, звичайно ж, залишалося за нащадками вищих чиновників Війська Донського. Так, згадані діти Д. І. Іловайського і А. Р. Луковкина вже в 9-12 років стали козацькими офіцерами. Як правило, участь в походах вони брали тільки після 12 років.

Однак, в бойовій обстановці молодих козачат все одно залишали в тилу полків, де вони поступово звикали до війни, придивлялися і готувалися заступити, подорослішавши, на місце батьків. У формулярных списках, правда, робився запис про їх участь у воєнних діях.

У документах не завжди можна знайти відомості про початок самостійного командування полком, кожен з яких мав назву за прізвищем свого командира. Тим не менш, вдалося встановити, що В. Т. Денисов став командувати полком у 20 років, Д. Е. Кутейников — у 21 рік, В. Д. Іловайський та О. В. Іловайський — в 23 роки і в 25 років, Р. А. Луковкін — в 15 років, М. І. Родіонов — у 22 роки, А. Д. Мартинов — в 16 років, Р. А. Дячкін — в 27 років. Як видно з таблиці No 2, більшість генералів (22 з 27) потрапив на службу в 1770-1790 рр., приблизно тоді ж отримала офіцерські чини і забезпечило собі службову кар’єру.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь