У жовтні 1942 року очолював 30-ий окремий бронедивізіон був перекинутий на ліве крило Сталінградського фронту, на залізничну ділянку між станціями Басиста і Улан-Хол довжиною понад сто кілометрів.
Ця єдина залізнична магістраль, що зв’язує центр країни з півднем, проходила вздовж лінії фронту по узбережжю Каспійського моря.
Ми входили в оперативне підпорядкування 28-ї армії. Командувач поставив перед дивізіоном бойову задачу: обороняти смугу у взаємодії з іншими частинами армії; не допускати противника на узбережжі Каспійського моря; супроводжувати військові ешелони, прикриваючи їх від нальотів авіації; відображати і знищувати рухливі групи противника, що просочилися в смузі залізниці.
Штабом дивізіону спільно з командиром стрілецького батальйону 286-ї стрілецької бригади був складений план бойових дій. Бронепоезду капітана Фішмана треба було разом з десантної роти охороняти ділянку дороги від Улан-Хола до роз’їзду Лиман (50 км).
Вихідна позиція — станція Улан-Хол. Там же розмістилися штаб дивізіону і штаб батальйону з одного стрілецькою ротою в резерві. Другий бронепоїзд (МБВ), яким командував капітан Пірчаста, охороняв ділянку від Лиману до Басистой.
Вихідна позиція — станція Басиста. Зв’язок між штабами і бронепоїздами — селекторний і по радіо, з десантними частинами — по радіо і телефонний.
У той час, коли йшли запеклі бої на вулицях Сталінграда, у жовтні — листопаді 1942 року, противник активізував дії і на південному крилі фронту. Бронепоїзди, курсуючи по своїх ділянках, супроводжували ешелони, відбивали нальоти ворожої авіації, яка до нашого прибуття відчувала себе безкарно — на бриючому польоті обстрілювала ешелони і станційні споруди.
Але так тривало лише до кінця жовтня, коли з «Пермського робочого» був збитий літак. Він пікірував прямо на бронепоїзд, але потрапив під кулемет зенітної установки. Швидко скинувши свій смертоносний вантаж у степу, він палаючим факелом впав на передньому краї своїх військ.
То-то радості було у команди!
У ці ж дні легкий бронепоїзд Перистого під час ворожого авіанальоту на Басистую підбив ще один літак. Після цих втрат ворожа авіація вже побоювалася бомбити з малих висот, а збільшивши стелю, бомбометання справляла куди менш прицільно.
За викликом стрілецьких підрозділів бронепоїзда виходили в нічний час відображати прориви рухомих груп противника. Дивізіон відкривав вогонь з гармат і бортових кулеметів, включивши потужні прожектори. Цей метод давав великий технічний ефект, так як засліплені гітлерівці не могли вести прицільного вогню і, як правило, відкочувались назад, залишаючи вбитих і техніку. Наші втрати були мінімальними.
Більш активно діяв противник на Уланхольском ділянці. Улан-Хол був станцією постачання 28-ї армії, тому бронепоезду Фішмана досить часто доводилося виїжджати на цю ділянку для відображення і знищення просочилися рухомих розвідувальних груп противника.
За бойові дії дивізіону, командир 28-ю армією генерал-лейтенант В. Ф. Герасименко оголосив подяку всьому особовому складу дивізіону, а командир «Пермського робочого» капітан Фішман був представлений до ордена.