Напруженість у відносинах між Ефіопією і Сомалі виникла в результаті домагань сомалійського президента, генерала Мохаммеда Сіада Барре, на ефіопську область Огаден. Його армія була повністю оснащена радянським зброєю і навчена за радянським статутів. ВВС налічували близько шістдесяти бойових літаків. Кількість Міг-21 оцінювалося західними джерелами приблизно в чотири десятки. Всі машини — модифікації «МФ».
24 липня в Ефіопії вторглися частини регулярної армії. Почалася серйозна війна. На землі сомалійцям супроводив успіх, і вони досить швидко захопили великий шматок ефіопської території.
Дещо інакше йшла справа в повітрі
З початком вторгнення в Ефіопію сомалійські ВВС надавали безпосередню підтримку своїм наступаючим військам, однак незабаром понесли серйозні втрати від протидії супротивника, авіації, так і наземної ППО.
Ефіопські ВВС напередодні війни за чисельністю були приблизно рівні сомалійським. Оскільки до недавнього часу Ефіопія була союзницею США, то її військова авіація мала авіатехніку американського і британського виробництва: винищувачі F-5A «Фрідом Файтер» HF-86 «Сейбр», бомбардувальники і легкі штурмовики «Канберра», А-34 «Дрэгонфлай», Т-28 «Троян». Частина цієї техніки, в першу чергу «Сейбры», мала вироблений ресурс. Радянська матчастину ще не встигла вчинити. Ці сили чинили серйозний опір агресору.
Перший повноцінний повітряний бій в цій війні відбувся 26 липня, коли зустрілися між собою кілька F-5 і Міг-21. Для сомалійців справа завершилася повним фіаско: два винищувача було збито ефіопами, і два зіткнулися між собою в повітрі в хід е виконання якихось незрозумілих маневрів (наскільки можна судити за наявною інформацією, це був перший бій між F-5 і Міг-21. У В’єтнамі ці машини в боях один з одним не зустрічалися).
Сомалійці подали інформацію про «першому оборонному застосування» своїх ВВС, яким вдалося збити шість F-5. Ефіопська сторона визнала втрату трьох машин. У середині липня сомалійський Міг-21 знищив на аеродромі р. Джиджига ефіопський цивільний DC-3, але відразу ж був збитий сам (можливо, різні джерела по-різному трактують епізод від 21.07.77 р.).
11 серпня група Міг-21 здійснила наліт на ефіопську базу Айша, проте втратила дві машини, збиті ракетами дивізіону, спорудженого комплексом С-125. В цей же день сомалійці недорахувалися на різних ділянках фронту ще п’яти літаків, у тому числі чотирьох Міг-21. Всього ж до початку вересня 1977 року ефіопам, згідно з їх заявою, вдалося знищити не менше 23 літаків супротивника, як Міг-17, так і Міг-21.
Відразу ж після перших пострілів в Огадене Радянський Союз перервав всякі військові поставки в Сомалі, а також відкликав звідти радників і фахівців. Тому сомалійського диктатору довелося звернутися за допомогою до країн ісламського, в першу чергу арабської, світу. Ті швидко відгукнулися. Крім військової техніки, зброї та боєприпасів, у Сомалі прибутку також військові фахівці, в тому числі і льотчики, які сіли в кабіни сомалійських винищувачів. Спочатку було зазначено прибуття авіаторів з Єгипту, Іраку та Сирії, а на початку 1978 року — двадцяти чоловік з Пакистану. Як зазначала світова преса, всі вони взяли участь у бойових діях.
Допомогу Ефіопії
Військову допомогу Ефіопії в першу чергу надав СРСР, який відправив у країну велика кількість озброєння, військового спорядження та бойової техніки, а також радників і спеціалістів, і Куба, направила на Африканський ріг свої військові контингенти, які прийняли активну, притому вирішальне, участь у боях. В їх числі були і військові льотчики. Деяка кількість американської авіатехніки надали ефіопам в’єтнамці, а військовослужбовців, в тому числі і авіаторів—південні єменці.
Якщо говорити про постачання Міг-21, то, за даними західної преси, їх вже до початку вересня було отримано з СРСР 48 штук. Загальна ж кількість їх, що прибуло в Ефіопії до завершення війни (середина березня 1978 р.) деякими джерелами оцінюється приблизно в сто одиниць, хоча, по всій видимості, Міг – 21 було все-таки менше. Літаки доставлялися по повітряному мосту, на борту транспортних Ан-12 та Іл – 76.
Поки ефіопські льотчики освоювали нову техніку, польоти на Міг-21 здійснювали кубинці. Пішов ряд нальотів на сомалійські аеродроми, розташування і пристрій яких були чудово відомі раніше працювали в цій країні радянським радників, потім опинилися в Ефіопії. ВПС генерала Барре були здебільшого знищені на землі, а залишки бойової авіатехніки відтягнуті на авіабази в глибині території. Таким чином, вже з вересня сомалійські війська в Огадене залишилися без повітряного прикриття. Ефіопи і кубинці, захвалив панування в повітрі, повністю переключилися на дії усіма наявними у них типи літаків, у тому числі і Міг-21, по наземним об’єктам противника.
Эфиопо-кубинські частини готувалися вигнання супротивника з Огадена. Одним з найважливіших підготовчих до підготовлюваного наступу було ведення розвідки, в тому числі й повітряної. Крім ефіопських F-5 і «Канберр», до неї було залучено спеціально прибула в грудні 1977 року з Союзу пари Міг-21 Р. Наземний обслуговуючий персонал був радянським, а вильоти на бойові завдання здійснювали кубинці. Протягом місяця було скоєно 120 разведвылетов, в ході яких було виявлено 136 різних об’єктів.
З середини січня 1978 року кубино-ефіопські війська провели ряд успішних наступальних операцій, і до 13 березня сомалійські частини були повністю вигнані з Огадена. В ході боїв авіація активно підтримувала свої війська, наносячи удари по ворожих об’єктів як на ефіопської, таки на сомалійської території. Сомалійці заявили, що наприкінці грудня 1977 —початку січня 1978 років ними було збито кілька F-5 і Міг-21. Крім того, ще три Міг-21 було збито «двадцять першими» ВВС Сомалі (мабуть з пакистанськими льотчикам в кабінах) в ході повітряних боїв 1-4 березня. Ці окремі успіхи не могли, природно, схилити чашу терезів на користь Сіада Барре, і незабаром йому довелося офіційно заявити про виведення своїх військ з Огадена. До цього часу в нього залишилося не більше дванадцяти Міг-21.
Ефіопи не стали переходити кордон
Однак остаточне спокій в Огадене так і не настав: знову тут почали вести «малу війну» полурегулярные формування раніше згадуваного «фронту», а час від часу сомалійські війська здійснювали глибокі рейди вглиб ефіопської території. Ефіопи давали відсіч, залучаючи і авіацію, яка, крім всього, наносила удари по об’єктах у глибині Сомалі. Сомалійці кілька разів заявляли про знищення ефіопських літаків, наприклад, одного Мить-21 наприкінці червня 1980 року, іншого — 11 червня 1982 року.
ООН висадилися в столиці країни-Могадішо, вони на місцевій авіабазі виявили ці машини (вірніше, те, що від них залишилося) у розукомплектованому стані.
Також Ефіопія мала серйозні внутрішні проблеми: ще з цісарських часів, з 1962 року, йшла війна в Еритреї з прихильниками відділення провінції від усієї країни, що, зрештою, і сталося. А з середини 80-х років і в провінції Тигре почав свою боротьбу Народний Фронт Звільнення Тигре (НФОП), опозиційний керівництву в Аддіс-Абебі.
Тому, природно, після боїв в Огадене основні сили ефіопських ВПС були кинуті на дії проти формувань обох угруповань. Само собою зрозуміло, що і Міг-21 брали участь у цих операціях. Оскільки противники генерала Менгісту Хайле Мариама не мали своєї авіації, то Міги, не зустрічаючи повітряного противника, діяли в якості винищувачів-бомбардувальників.
«Внутрішній ворог»
«Внутрішній ворог» вимагав до себе самого серйозної уваги, і тому не дивно, що згідно з даними преси, на головній базі ефіопських ВПС Еритреї, Асмаре, базувалася половина наявних на той час в урядових військ Міг-21. Звідси вони скоювали нальоти на райони Західної Еритреї, захоплені повстанцями. Однією з найсерйозніших операцій з участю Міг-21, була оборона стратегічно важливого порту Массауа в січні — лютому 1990 року, який, все-таки, урядовим військам втримати не вдалося.
Втрати ВПС несли в результаті наземного вогню (великокаліберні кулемети, малокаліберна зенітна артилерія, ПЗРК), а також в результаті рейдів диверсійних загонів еритрейців проти авіабаз. Найбільш відомою операцій! останнього роду був наліт на Асмару в ніч з 20 на 21 травня 1984 року, коли на землі було знищено 30 літаків і вертольотів різних типів.
У пресі також зазначалося два випадки знищення Міг-21 в Еритреї. Один мав місце 16 травня 1981 року, льотчик врятувався і був захоплений в полон. Передбачається, що був застосований ПЗРК. Другий був зареєстрований 28 лютого 1990 року, в ході боїв за Массауа. На цей раз льотчик загинув.
Незабаром війна в Ефіопії завершилася перемогою обох угруповань. Всі авіаційне спадщину Менгісту, в тому числі і Міг-21, дісталося НФОП, який став біля керма в Аддіс-Абебі.
