6-я залога налічувала 49 чоловік особового складу, мала 53 гвинтівки СВ-40, 2 станкових і стільки ж ручних кулеметів, 400 гранат.
В 4:00 над містечком Виштинец з’явився німецький літак. Почав бомбити. Потім здалася ворожа піхота — до взводу, потім ще і ще… В цей же час гітлерівці почали обстріл застави з гармати. Лейтенант Топильский наказав відкрити по знаряддю кулеметний вогонь. Незабаром воно замолчало.
Було видно, як полк німців, расчленившись на дві частини, почав оточувати заставу. Але в районі села Граумины гітлерівці були зустрінуті гарматним і кулеметним вогнем, що там стояв батальйон Червоної Армії.
Близько п’яти годин ранку німці знову почали наступати. Знову відкрила вогонь ворожа гармата, застрочили 4 станкових кулемета. Ми з кулеметів вели вогонь у відповідь. Противник ніс втрати.
Через півгодини він посилив наступ. Ми продовжували вести інтенсивний вогонь. Стовбур мого автомата так розпалилося, що не можна було доторкнутися до нього рукою. В районі стрільбища били наші ручні кулемети, завдаючи втрати знахабнілого ворогові.
Про це повідав нам Р. В. Мягков. Змовчав лише про одне — про те, як мужньо воював він сам, особистим прикладом надихав інших.
Гітлерівці, причаївшись за кущами і деревами, намагалися оточити прикордонників, взяти їх у полон. Але чекісти стояли на смерть. Вже більше шести годин тривав бій. Коли наступали недовгі хвилини затишшя, Мягков доставляв товаришам боєприпаси, підтримував їх вогнем з автомата.
5-я застава (начальник лейтенант Середа) вела бій півтори години, в живих залишилося лише 8 осіб. Мужньо відбивалися від наседавшего ворога заступник політрука Краснощок і ще один прикордонник, ім’я якого залишилося невідомим. Вони взяли ящик гранат з запалами до них. Один з них заряджав, а другий кидав гранати в атакуючих німців. Обидва вони героїчно загинули.
Фашисти вели артилерійський обстріл Мариамполя, скидали з літаків бомби. Прикордонники два дні стримували їхній натиск, але під вечір 24 червня разом із 33-ю стрілецькою дивізією відійшли до Двинску. 27 червня за наказом командування група, в яку входили Мариампольский прикордонний загін, 1-й мотострілецький полк, 33-я стрілецька дивізія, відійшла в Полоцьк, по дорозі підриваючи мости.
Після переформування загону Мягков був направлений до 265-ю стрілецьку дивізію Ленінградського фронту. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За бойові заслуги». Він помер, будучи вже старим, проживши довге життя.