Один з найбільш шанованих християнами церковних свят – Благовіщення. Означуване в перекладі «проголошення», «Блага вість», це дивовижне свято спостерігається майже повсюдно в усьому християнстві, особливо в православ’ї, англіканство, католицизмі й лютеранстві.
Як все починалося
Діва Марія з трирічного віку виховувалася у храмі, куди її привели батьки. Там вона прожила до 14 років – в цьому віці дівчині належало вийти заміж і мати повноцінну сім’ю. Однак батьки до того часу вже померли, і священик ( за переказами) сказав, що краще буде зберегти невинність, а щоб не було зайвих пересудів і розмов, номінально вийти заміж за людину, яка буде відстоювати її честь, не посягати на неї.
Для цього в храм були доставлені палиці 12 благочестивих старців. На ранок священик побачив, що один з посохов зацвів і порахував це сприятливим знаком. Власником палиці був старець Йосип, житель міста Назарет. І священик вручив йому дівчину. Подружжя повернулося в Назарет і стали жити там.
Через чотири місяці після того, як Марія стала дружиною Йосипа, до неї з’явився архангел Гавриїл і сказав, що вона обрана Богом для того, щоб стати матір’ю сина Божого. Марія в цей час читала Святе Письмо. Після цієї фрази вона здивовано запитала у посланця, як таке можливо, адже вона дала собі слово назавжди залишитися дівою і присвятити себе служінню Богові. На що ангел відповів – Дух Святий злине на тебе, і сила Всевишнього осінить тебе. Марія з покорою прийняла це.
Благовіщення, як і Різдво, являє собою втілення Христа. Коли Марія сказала Гавриїлу про своє прийняття Божої волі, Христос був зачатий в її утробі через силу Святого Духа.
Незабаром дівчина вже носила під серцем сина Божого. А дату благої вісті перші християни назвали 25 березня (7 квітня) – рівно дев’ять місяців до різдва Христового.
Святкування
Перші спроби святкувати це знаменна подія почалися ще в 4 столітті. Поступово візантійські імператори звели Благовіщення в ряд національних церковних свят. Починаючи з 7 століття, він стає офіційним і в католицькій релігії.
У будинках господині випікали просфору – церковний хліб. Її робили на кожного члена сім’ї, освячували в церкві, потім кришили на дрібні шматочки і з’їдали. Кілька крихт обов’язково кидали в корм тваринам та посівні насіння, і тоді весь рік сім’ю супроводжував чудовий і багатий урожай. В цей день також потрібно було дотримуватися посту, але не весь. Дозволялось їсти рибу і морепродукти, а також масло, заборонялося м’ясо, молочні продукти.
У честь Благовіщення здавна будувалися церкви і храми, причому їх можна було знайти в будь-якому російському місті. Один з найбільш знаменитих – Благовіщенський собор на території Кремля. А найстаріший Благовіщенський собор знаходиться в Білорусії, в місті Вітебськ – за переказами, його побудував ще легендарна княгиня Ольга в кінці 10 століття.
Це свято пройшов через століття і до цих пір залишається одним з найбільш шанованих і улюблених усіма християнами світу, незалежно від конфесії.