Старий Завіт і Моноліт з Карх
У Старому Завіті описано багато подій, пов’язаних з битвами, але битва при Каркаре в ньому не згадується. Але це була найбільша битва проти Ассирії Ханаана і Сирійського королівств. У ньому брало участь найбільша кількість воїнів, серед усіх баталій аж до наших днів. Можливо про неї немає згадок, тому що в цій битві не брали участь ні Юдея, ні Самарію, хоча Самарія входила в коаліцію проти Ассирії. Але про цю битву є згадки в інших стародавніх документах. Про це згадує Моноліт з Карх на верхньому Тигрі. В них вперше згадуються араби. Також про цю битву є написи н7а обеліску в Німруді.
Причини конфлікту та склад армій
Йшов шостий рік правління Салманасара III – 853 рік до нашої ери. Він продовжував справу свого батька Ашшурнацирапала II завоювання земель. Цар Саламанасар III посилив свою владу над землями, які знаходилися біля Євфрату. Його бажанням було підпорядкувати собі Сирію та Кілікію, всі землі, аж до Середземного моря. Між ним і коаліцією сталося зіткнення біля міста Каркар.
Кожну армію очолював правитель тієї країни, яку вона представляла. У всіх цих армій був головнокомандувач Арам Бар-Хадад (Гадад) II, який був царем арамеїв в Дамаску. Одного з царів звали Ахав з Ізраїлю (Самарія). Але за біблійним записам він повинен бути вже мертвим приблизно сорок п’ять років. Тут є розбіжності з старозавітними книгами. Киликийским військом командував цар Куе, фінікійським – Адонибаал, аравским – Гандибу. Також не сходяться дані, написані на Моноліті і обеліску з старозавітними записами про роки життя і правління інших царів, які брали участь у цій битві.
Дамаское військо налічувало близько тисячі двохсот колісниць і вершників і десять тисяч піших воїнів. Від Самарії (Ізраїлю) виступили дві тисячі сто кіннотників і десять тисяч піших бійців. У арабів було тисяча бойових верблюдів з вершниками. З Єгипту прибули на місце битви тисяча солдатів. Таке величезне військо виступило назустріч війську Ассирії.
Сирійські правителі не були підпорядковані. Можливо, такого повернення на батьківщину послужили великі втрати з боку ассірійців. Вчені припускають, що перемогу в цій битві, все таки, здобула об’єднана армія. Після нього сирійці ще протягом довгого часу стримували нападки з боку ассірійців. Салманасар III зробив шість спроб завоювати Сирію.
Самарія була завойована ним в 841 році до нашої ери. А Дамаск скорився ассірійцям лише в 837 році до нашої ери під час правління їм царя Газаїла.
Салманасар III докладно описує, скільки міст він підкорив і що дісталося йому в якості трофеїв (коні, вози, зброю). На обеліску в Німруді відомості про перемогу розходяться з записами на моноліті. На обеліску ці дані набагато перебільшені.
Про битві при Каркаре є записи ще в шести ассірійських артефактах. Точний день битви був встановлений за списками лимму. Ці записи своїх загарбницьких воєн ассірійці вели з давніх часів, і записані вони в хронологічному порядку. Цим займалися спеціальні люди – эпонимы.