13 березня 1814 р.
Фершампенуаз — невелике містечко в Шампані на дорозі з Вітрі через Сезанн на Париж. Після битви при Арсі-сюр-Об (8-9 березня 1814 р.) Наполеон попрямував до Сен-Дізьє. До нього рухалися на з’єднання з Сезанна через Фершампенуаз корпусу маршала Мортье і Мармона (близько 30 000 чоловік), які зупинилися на нічліг з 12 на 13 березня у Суд-Сен-Круа.
У цей час у Вітрі стояли війська Головної армії на чолі з Шварценбергом. По дорозі з Мо через Етож і Бержер до Шалону поспішали на з’єднання з військами Наполеона резервні дивізії генералів Пакт і Аме з обозами і артилерійським парком.
В Шалоні зупинилася Сілезька армія під командуванням Блюхера. На світанку 13 березня обидві союзні армії виступили на захід. В авангарді Головної армії знаходився корпус Євгена Вюртембергского. В голові корпусу йшов кавалерійський загін генерал-лейтенанта П. П. Палена.
Побачивши французів, які розташувалися табором в Суд-Сен-Круа, Пален намагався їх атакувати, але був відбитий артилерійським вогнем.
Підоспіла піхота і кінна артилерія з авангарду Євгена Вюртемберзького зав’язали з французами перестрілку. Повторні атаки російської кавалерії і вогонь кінних батарей змусили корпус Мармона відійти до селища Лепар, а війська Мортье зайняли позицію перед Фер-Шампенуазом.
Шварценберг, отримавши донесення Євгена Вюртемберзького про відкриття корпусів Мармона і Мортье, направив йому на допомогу австрійський корпус генерала Дьюлаи.
Кіннота Палена атакувала французьку кавалерію, а підоспілі Лейб-гвардії Драгунського і Уланський полки напали на ворожу піхоту і знищили кілька каре.
Слідом за ними Лейб-гвардії Кінний і Кавалергардский полиці посилили натиск на французів, розсіяли залишки їх кавалерії і перекинули піхоту.
Атака гвардійських кірасир і кавалергардів зображена на малюнку. Не витримавши атак російської кавалерії, противник почав у паніці відступати, кинувши обози, зарядні ящики і майже всю артилерію.
Тим часом дивізії Пакт і Аме, які їхали по дорозі у Шалон, були атаковані передовими частинами Силезької армії і згорнули до містечка Жерминон.
Там вони піддалися атаці кавалерії з корпусу генерала М. С. Воронцова і стали відходити до селища Пті-Морен, що знаходився на північ Фер-Шампенуаза. Тут вони збудували піхоту в 6 каре, поставивши батарею з 16 гармат і, пустивши вперед нечисленну кінноту, намагалися відбити натиск кавалерії і козаків генерала Ф. К. Корфа.
На постріли стала підходити кавалерія Головної армії. Послідувала потім її загальна атака зім’яла піхотні каре. Французи цілими групами стали здаватися в полон.
Під Фер-Шампенуазом вони втратили близько 10 000 осіб, з них 6 000 потрапили у полон. Також були взяті 80 гармат і великий обоз. Втрати союзників склали 2 000 чоловік. Перемога під Фер-Шампенуазом визначила взяття союзниками Парижа.