Папа Інокентій III говорив, що якщо хтось намагається представляти свій особистий погляд на Бога, усупереч церковній догмі, то його потрібно безжально спалювати на багатті. Основним церковним судом римської католицької церкви стала інквізиція. Вона була створена, щоб боротися з єретичними течіями і поглядами. Інквізиція стала також головним суддею і катом єретиків. Інквізитори володіли великою владою і жорстокістю в середньовічні часи. Функція їх полягала головним чином в викорінення єресі, у придушенні єретиків, позбавляючи їх прав, прав власності та грошових коштів, які потім відходили католицької церкви.
Інквізитори намагалися знищити кожного, хто навіть трохи по-іншому трактував католицьке вчення. По-своєму думати і говорити, а особливо трактувати церковні догмати, в ті часи в Західній Європі було заборонено і небезпечно. Шість століть свята інквізиція диктувала свої правила європейським державам. Це був один з найбільш заплутаних релігійних порядків за всю світову історію.
Слово «інквізиція» стало одним з найстрашніших слів
Воно стало асоціюватися з тортурами, переслідуванням публічними жорстокими стратами. Цей період в католицькій церкві став самим огидним за все її існування. В цьому слові зібрані всі пороки і злочини, скоєні католицькими священиками по відношенню до людей. Вбивства, спалювання на вогнищі, жорстокі тілесні покарання, зраду і брехню, що прикриваються святістю, ховаються за словом «інквізиція». Його ненавидять на всіх мовах, не прощаючи огидного переваги над суспільством.
Інквізитори були обвинувачами і суддями одночасно. Вони самі виносили вирок тим, кого вважали єретиками. Прибулий в якій-небудь місто для боротьби з інакомисленням інквізитор давав заблудшим душам сорок днів, щоб вони могли покаятися або відректися від єресі і повернутися в лоно католицької церкви. Коли ж період благодаті підходив до кінця, громадян починали запрошувати до інквізитора. До тих же, кого звинуватили в єресі, серед ночі приходили озброєні люди, хапали їх і тягли для ретельного допиту з пристрастю. В 1244 році в Харбонне було вирішено, що жоден з подружжя, ні діти, ні батьки, ні один з родичів не може заступатися за члена своєї сім’ї. Інквізитори не щадили навіть дітей. Звинувачені в єресі перебували у в’язниці, поки йшло розслідування. Судді проводили так звані експертизи. Під час цього конфисковалось майно обвинуваченого. Їм покривали судові і слідчі витрати.
Потім інквізитори викликали підсудного і починали ставити йому запитання, заплутують його ще більше. Такий список питань опублікував інквізитор Бернард Ґі. Він став інструкцією для інквізиторів. Їх склав Микола Еймеріх, інквізитор з Арагона. Цей документ використовувався в якості інструкції. У ньому є розділ про тортури. У ній говориться, що катування є кращим засобом для отримання правди. Люди стають безпорадними від болю і визнають себе винними у злочинах. Але деякі виявляються дуже міцні і можуть перенести навіть найжорстокіші тортури. У цьому їм допомагає диявол, так вважали інквізитори. Вони вважали, що такі люди можуть пристосовуватися до болю, коли їх кінцівки стискають в лещатах або розтягують мотузками, або єретики пручаються їм. Для цього вони користуються чарами і заклинаннями, які роблять їх нечутливими до болю. Обвинувачені помирають, так і не зізнавшись у скоєних злочинах.
Тортурні камери
У цій інквізиторською інструкції написано і про винесення вироку. Коли єретик вже засуджений, і кат готується до виконання страти, то до засудженому мають бути застосовані нові тортури. Можливо він покається перед лицем смерті і відречеться від єресі. Кат та його помічники не повинні поспішати. Вони повинні всіляко вселяти страх в свою жертву, впливаючи на її розум. Засудженого роздягали догола і відводили вбік. Інквізитори ще раз схиляли його до визнання вини. Вони обіцяли йому відпущення гріхів або навіть помилування, якщо звичайно це не рецидив. Рецидивісти вже ні на що не могли розраховувати.
У 1231 році папа Григорій IX віддав інквізицію ордену Домініканців. Їх представники були розіслані по всій Західній Європі. Цілі століття тривав терор інквізиції. З 1478 року стала набирати силу іспанська інквізиція. Її прислужники всюди шукали євреїв і мусульман.
Дії інквізиторів сильно зменшили чисельність населення Іспанії. Цей період став найвідомішим і кривавим з усіх. Часто в руки іспанської інквізиції потрапляли дуже багаті люди. Все їх майно конфисковалось на користь Церкви та Іспанської Корони. Інквізитори таким чином хотіли досягти єдності всієї Іспанії. Звинувачених у єресі спалювали на вогнищі або садили на кол. Така кара звалася актом віри.
У XVI столітті в католицькій церкві відбулася реформація. Мартін Лютер оголосив війну католикам. Так з’явився протестантизм. Католицькою церквою був заборонений цілий ряд книг. Їх стали називати єретичними. Розпочалися релігійні війни католиків і протестантів у Франції, Іспанії, Англії, Німеччини. Віктор Гюго вважав, що стали жертвами інквізиції 5 мільйонів чоловік, але, можливо, їх було набагато більше.